«Це не судді, а просто якісь клоуни! Зомбі! Лицеміри!»

Портнов пішов у небуття, а портновщина залишилася… Ілюстрацією до цього поширеного мема, яким громадськість оцінює владозалежний стан вітчизняної судової системи, стало вівторкове засідання Київського апеляційного суду. Там розглядали справу про відкриття кримінального провадження щодо слідчого СБУ Олександра Курка, який вчинив злочин. А саме — виконуючи явно політичне замовлення, підтасував покази свідків у матеріалах резонансної справи, яка стосується офіцера ЗСУ Романа Червінського, відомого своїми героїчними вчинками, безкомпромісністю у відстоюванні національних інтересів України.

Попри очевидність грубого нехтування законом з боку згаданого слідчого, судді відмовилися давати згоду на притягнення його до відповідальності. Саме про це просив Роман Червінський у своєму позові до Шевченківського райсуду столиці. Тамтешній суддя Олексій Глянь не побачив підстав для відкриття кримінального провадження щодо слідчого. А у Київському апеляційному суді, по суті, продублювали цей вкрай сумнівний вердикт. Коли після оголошеного рішення члени суддівської колегії, опустивши голови, намагалися швидко покинути робочі місця, у залі засідань вслід їм звучали гострі репліки. Громадські активісти, правозахисники, ветерани війни скандували на адресу осіб у чорних мантіях: «Ганьба!», «Зрадники!»

У суді не зважили навіть на покази генерала

Полковника Романа Червінського (брав участь у багатьох успішних контррозвідувальних заходах, як от — захоплення бойовика В. Цемаха, причетного до збиття малайзійського лайнера, знешкодження терористів «Гіві», «Мотороли») — судять за начебто перевищення повноважень при проведенні спецоперації із виманювання в Україну російського військового льотчика. За сценарієм наших спецслужб, завербований пілот повинен був приземлити свій літак на аеродромі «Канатове» у Кіровоградській області. Але, як з‘ясувалося згодом, російські контррозвідники розкрили цю спецоперацію СБУ. І у визначений час на «Канатове» прилетіли не російський перебіжчик і його бойовий борт із секретною технічною начинкою, а ракети. Внаслідок російського удару на летовищі було знищено військову техніку, загинув командир військової частини, кілька десятків людей було поранено…

Вину за все це поклали на одного з керівників спецоперації Романа Червінського. Йому інкримінували, що діяв самостійно, авантюрно, без погодження з вищим керівництвом. Полковник заперечував ці звинувачення, правомірність його дій підтверджували відповідні документи командування ЗСУ, свідки, серед яких — генерал. Проте це не брали до уваги. За тим, як цинічно і завзято «рили компромат» на легендарного розвідника, було зрозуміло, що комусь у дуже високих інстанціях хотілося будь-що запроторити його за ґрати. Причину такої наполегливості знають усі: Роман Червінський звинувачував вище політичне керівництво країни у «зливі» ворогові спецоперації українських контррозвідників щодо захоплення російських терористів-«вагнерівців», що призвело до її провалу. Цю «правду-матку» не могли пробачити на Банковій. Досвідчених фахівців української розвідки усунули від важливих справ. А Романа Червінського вирішили ще й скомпрометувати, із героя зробити злочинця. Щоб покарати його за чесність, почали шити йому кримінал.

Слідчий тиснув на свідків…

Однією з ланок цього огидного дійства був, очевидно, слідчий Курко. У склепану на швидку руку кримінальну справу про події на летовищі він вмонтував фальшиві документи. Всі свідки весь час заперечували, що постраждали внаслідок дій полковника Червінського, жодних претензій до нього не мали. Вони стверджували, що постраждали від російської агресії. Однак слідчий, який чинив тиск на свідків, зробив так, що, всупереч здоровому глузду, їхні відмовні покази було використано саме проти розвідника. У цьому і полягало свавілля слідчого. Притягнути фальсифікатора до відповідальності і вимагали Роман Червінський зі своїми адвокатами. Однак ні перша судова інстанція, ні апеляційна реагувати на ці очевидні речі не стали. І відмовилися вносити відомості до реєстру досудових розслідувань за заявою Червінського про злочин слідчого СБУ. Показова деталь: щоб послабити позиції розвідника при розгляді апеляції, згадуваний суддя Шевченківського суду Глянь не передав у вищу інстанцію частину важливих матеріалів, які свідчили на користь заявника. Зробив це лише після того, як злий умисел виявили адвокати і заявили про упередженість Гляня…

«Існує піраміда політичних переслідувань!»

Почувши протиправний відмовний присуд, завжди врівноважений розвідник не стримував емоцій. Перед журналістськими мікрофонами Роман Червінський казав:

— … У мене немає права на справедливий суд. Слідчий Курко може фальсифікувати справу, а коли це виявили, я не можу захистити себе. Будемо звертатися у Верховний Суд, може, у Конституційний… Для суддів (які розглядали звернення Р. Червінського, — І.Ф.) Кримінально-процесуального кодексу не існує. Я не знаю, як їх назвати! Це вже не судді, а просто якісь клоуни! Зомбі! Лицеміри!

У суді першої інстанції свідки, яких допитували, чітко заявили, що слідчий їх обманув, підклав у мою справу документи, які вони писали в іншу справу. Це службовий підлог! Це зрозуміло, це явно видно. Але нам в очі сміються і кажуть: ні…

У мене є такий прокурор Гаврищук. Він каже: «Все залежить від того, під яким соусом подати докази». Ось так і йде розслідування. Сьогодні визначальним є не Кримінальний кодекс, а «соус»! Який тече з прокурорських чи із судових уст. Були явні команди з Офісу президента…
Існує піраміда політичних переслідувань, в яку входять багато держструктур і держслужбовців. Як бачимо, по «справі Порошенка», це — РНБО, Фінмоніторинг… Якщо один «гвинтик» дасть збій, зрозуміло, що вся піраміда може захитатися. Адже цей «гвинтик» може стояти внизу. Тому вони один одного прикривають, покривають…

Саме це є причиною ось такого незаконного судового рішення. Вони бояться підставити Курка. Бояться підставити суддів. Бо якщо вони порушать справу (проти слідчого), то підставлять суддів Апеляційного суду, які півтора року утримували мене під вартою. Вони підставлять відомого високопосадовця, який виступав по телебаченню і називав декого злочинцем. Підставлять всю систему. Підставлять узурпатора влади, який вважає, що під приводом війни має право визначати долю людини, попри відсутність законних на це підстав. Всі ці «гвинтики» отримують від держави чималу заробітну плату. Мені слідчий так і сказав: «Романе, я не можу (по-іншому), у мене — троє дітей!» Ось аргумент, за яким проти мене він порушував кримінальну справу. Це вся його мотивація і напрямок дій.

Суд — це фініш будь-якого кримінального провадження. Усвідомте, що всі ці провадження — щодо корупції, вбивств, бізнесових оборудок — потрапляють у суд задля встановлення справедливості. Як ви вважаєте: ми щось побудуємо у своїй країні, якщо замість встановлення істини у судах буде ось таке беззаконня?

Не побудуємо! Вся країна працює на рейтинг однієї людини, яка проспала війну, яка намагається переконати, що вона інша, ніж насправді є. Це суцільна брехня!..

Такі речі не мотивують наших хлопців на війні і звичайних громадян. Вони демотивують. Демотивують наших школярів залишатися в Україні і вчитися тут чомусь. Вони демотивують батьків наших дітей. Мій син-дев'ятикласник іде на випускний танцювати з дівчиною 11 класу, бо в неї у класі немає пари. Із 9 класу із старшокласницями танцюють п‘ятеро хлопців, бо з 11 класу майже всі хлопці виїхали з країни. У тому числі - через таких суддів, політиків. Через Зеленського, Єрмака, Татарова — через людей, які вирішили створити собі «кишенькову» країну, де все має бути по-їхньому…