«Від таких вітань несе фальшю. Як фальшивим було і шампанське у цьому кліпі»

Українці готуються сісти за святвечірні столи, а багато хто ще згадує застілля новорічне. Майже у всіх воно відбувалося перед екраном телевізора. Не один наш співвітчизник чекав привітання президента, яке звучить зазвичай за кілька хвилин перед народженням року нового. Такі звернення мають на меті обнадіяти, додати нових сил і наснаги нації, збадьорити громадян держави. Цього разу вийшло по-іншому – своїм 21-хвилинним (!) трактатом Володимир Зеленський українців втомив. І породив багато запитань...

Недоречною здалася “гі­гантоманія” під час цьо­го камерного свята. Для зйомок відеоролика президент скликав до Маріїнського пала­цу і посадив за столи сотні лю­дей. Так – справді заслужених, достойних. Але складалося вра­ження, всі вони, герої у своїх справах, були на цьому видови­щі статистами, масовкою, вико­навцями третьорядних ролей. Делегатами якогось партійного з’їзду, які з затамованим поди­хом вслухаються у кожне слово з уст Вождя і, за задумом сцена­ристів, погоджуються з усім ска­заним, підтримують Промовця.

Подробиці створення ново­річного “відосіка” від Зелен­ського розповів виданню “Мо­лодий буковинець” один з учасників цієї атракції – лауреат міжнародної премії імені Галі­лео Галілея з Чернівців, про­фесор у галузі оптики Олег Ангельський. За його слова­ми, зйомки цього сюжету трива­ли три дні (!), з 24 по 29 грудня. Уявляєте, які державні ресур­си було витрачено на це “кіно” – оплата проїзду гостей туди/назад, харчування, проживан­ня, оренда знімальної і освітлю­вальної техніки. Заради чого?

Політолог Віктор Таран слушно зауважив: “Дайте самі оцінку президенту, який три дні записував одне (!) відео, коли на кордоні стоїть 170-тисячна ворожа армія”.

Біда не в тому, що у людей біля телевізорів затерпли руки з бокалами шампанського. Втом­лені за рік невтішними фрон­товими новинами, ковідом, скандалами у владі, високими цінами і тарифами, українці че­кали щирої розмови про те, що нас чекає завтра. Натомість було самовихваляння і (цілком очікувані) недоречні кпини у бік опонентів. Не бракувало при­мітивізму і популізму у стилі 95 Кварталу (спітч про холодець і пляшку), який главі великої дер­жави не до лиця. Торкаючись теми тимчасово окупованих те­риторій, Зеленський сказав ро­сійською: “І як тільки ми при­беремо лінію розмежування в голові, вона зникне і на карті”. Виявляється, ось як усе просто! Просто “перестать стрелять...”. Як бачимо, в голові Зеленсько­го за майже три роки нічого не змінилося. З цього приводу по­літик-історик Володимир В’ятрович навів аналогію з ре­зонансним фільмом “Не дивіть­ся вгору”. Коли на нашу планету падає комета, політики, щоб за­спокоїти людей, рекомендують їм... не дивитися вгору.

Аналіз новорічного послан­ня Зеленського зробив для “Га­зети по-українськи” фізіогномік Юрій Долгих: “...Хто дивився – просльозився. Хто не бачив – ба­гато втратив. За промовою про­стежувався стратегічний план влади на наступний рік: комусь “із барського плеча” дістануть­ся квартири і вдвічі вищі зарпла­ти, а комусь таке звичне “грошей нема, але ви тримайтеся”...

Ми вкотре побачили моно­виставу талановитого актора, який три роки тому відважив­ся очолити країну, а тепер без­порадно метається, бо почу­вається не у своїй тарілці. Щоб втриматися на плаву, годує нас щораз новими обіцянками, більш видовищними кліпами.

Від таких вітань несе фаль­шю. Як фальшивим було і шам­панське у цьому кліпі. Роль бла­городного іскристого напою у бокалах для звезених гостей ви­конував газований “Живчик”…

Читайте також: З росіянами сідати випивати — це себе не поважати