«До 8-9 класу дитина буде «нульова», а батьки про це не знатимуть»

Міністерство освіти і науки затвердило нові методичні рекомендації щодо оцінювання успішності учнів початкових класів. Такий наказ опубліковано на сайті МОН. На зміну узагальненій бальній оцінці розробники пропонують використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання, яка, окрім оцінювального судження про досягнення учня, може ще називати рівень результату навчання. Для позначення рівня міністерство пропонує використовувати такі позначки: «початковий» (П), «середній» ©, «достатній» (Д), «високий» (В).

Нагадаємо, три роки тому в Україні почала діяти нова українська школа (НУШ). З того часу, зокрема у початко­вій школі, з’явилося чимало но­вовведень. Навіть шкільні пар­ти, за правилами НУШ, мають бути такими, щоб дитина сиді­ла сама… Цього року початкова школа повністю працюватиме за правилами нової української школи. Тема оцінювання у по­чатковій школі набула широко­го резонансу. Дітей з 1−4 класу оцінюватимуть по-новому. До­бре це чи погано — покаже час. Думки вчителів та батьків розді­лилися. Хтось погоджується, що ставити бали у початковій шко­лі не потрібно, бо часто-густо вони є суб’єктивними, і це пога­но позначається на самооцінці дитини. Інші, навпаки, «за» оцін­ки, які мотивують до навчання. Є категорія батьків, яким все одно, в який спосіб оцінювати­муть дитину, головне — знання! Відтепер у початкових класах не буде традиційних контроль­них робіт, замість них з’являться діагностичні. Це означає, що, окрім задачок чи вправ, у них будуть запитання на кшталт: «Чи легко було тобі виконувати це завдання?», «Що допомагає тобі вчитися?», «Познач завдан­ня, які спричинили труднощі». Після цього вчитель надасть ди­тині мотивувальний коментар.

Знайома вчителька пані Єв­генія поділилась власними дум­ками. Каже: «У нас є спеціальні таблиці досягнень, за якими ми орієнтуємось, є шкала для оці­нювання. Тепер це називається діагностичне оцінювання. Ста­вимо плюсики за добру робо­ту. Якщо дитина погано працює на уроці, плюсиків не отримує. Вербальне оцінювання — це, на­приклад, „дуже добре“, „моло­дець“, „гарно попрацював“ або „трішки більше треба попрацю­вати над читанням“ тощо».

«Хіба це нормально?» — за­питую. «Це ненормально, — каже вчителька. — Бо батьки до четвертого класу не знатимуть, який у дитини рівень знань. Ба більше! Хочуть забрати оцін­ки і в п’ятому класі. Може ста­тися так, що до 8−9 класу дити­на буде «нульова», а батьки про це навіть не знатимуть. Але ж дитину чекатиме ЗНО. Як вона його буде складати? Критику­вати дітей вчителям не мож­на. На батьківських зборах, які через карантин вже два роки проводяться онлайн, треба го­ворити у м’якій завуальованій формі. Наприклад, «вашій ди­тині треба трішки підтягнути читання». Як можна плюсиками оцінювати дітей? Як на мене, таке діагностичне оцінювання — ні про що.

До речі, самі діти хочуть, аби їм ставили оцінки (заохочуваль­ні наклейки у початковій школі теж заборонили. — Авт.), — веде далі вчителька. — А батьки мене просять, щоб я олівчиком, бо ручкою не можу цього робити, ставила хоча б рівень навчаль­них досягнень. За старими пра­вилами початковий рівень — це 1−3 бали, середній — 4−6 балів, достатній 7−9 балів, високий 10−12 балів. Коли є оцінка, батьки одразу реагують. Наприклад, дитина має проблеми з англій­ською, батьки можуть віддати її до репетитора або на гурток. Як на мене, достатньо першого класу без оцінок.

У першому-другому класі немає домашніх завдань. Но­вий предмет у початковій школі «Я досліджую світ», у якому по­єднали «Основи здоров’я», «Я і Україна» та природу. Три в од­ному! На цей предмет у почат­ковій школі виділили чимало го­дин, а ось математику, читання, українську мову — скоротили. Будемо випускати зі шкіл дітей з дуже низьким рівнем знань. Кому це буде вигідно? Хіба що приватним вишам, які беруть на навчання дітей на платній осно­ві. Вони не будуть враховува­ти рівень знань дитини, а диви­тимуться на платоспроможність батьків.

Не уявляєте, скільки писани­ни додається вчителям, — ре­зюмує вчителька. — Раніше як було — оцінка в щоденник, оцін­ка у журнал. Тепер ці плюси­ки-мінуси. Ідея з новим оціню­ванням має сенс у класах, де навчається не більше двадця­ти дітей. Але зазвичай у кла­сі — 30−35 школярів. Простору бракує. Змушені зсувати пар­ти, щоб було місце для ігрової зони. Коли карантин, діти не мають права виходити у кори­дор. Згідно із санітарними нор­мами, нам заборонили вико­ристовувати килимок. З жахом очікую першого вересня…".

А ось декілька коментарів, які з’явилися на цю тему у соцме­режах:

• Мій син вже в другому кла­сі відмовлявся навчатися, бо не ставили оцінок. Так і казав: «А навіщо вчитися, оцінок же нема?»
• Яка різниця, ставлять оцін­ки чи ні?! Якщо вчителю байду­же до дітей. Єдине, що хвилює адміністрацію школи, — нові шафи та ремонти за батьків­ський рахунок. Тепер якщо ди­тина не засвоїла тему, змушена йти до вчителя на платні занят­тя. Бо ніхто їй окремо не буде нічого пояснювати. У кращому випадку скажуть: «Нехай опра­цює матеріал вдома». А ця два­надцятибальна система оці­нювання… 12 отримати майже нереально! Потрібні нові підхо­ди до навчання, молоді вчителі, «свіжа кров».

Коментар для «ВЗ»

Галина Воробець, консультант Центру професійного розвитку педагогічних працівників

— Це оцінювання дворівневе — формуваль­не і тематичне (підсумкове). Чим корисне фор­мувальне оцінювання? Що оцінюємо поступ конкретної дитини. Дитина не рівняється з усі­ма або з кимось, хто сильніший. Дивимося, що дитина вміє на початку навчання і чого досяг­нула на даному етапі.

— Батьки навчилися орієнтуватися в оцінках, як розумітимуть, що дитина від­стає від навчання?

— Про все можуть дізнатися у свідоцтві до­сягнень (табелі у початковій школі в Міносвіти скасували. — Авт.). Там відображалися посту­пи дитини. І вчитель не ставив бала, а показу­вав, що за чотири місяці навчання дитина мала такі досягнення, а наприкінці року — такі. У ди­наміці можна побачити, як дитина просуваєть­ся у навчанні.

— Батьки побачать, що вчитель написа­ла: «Молодець!»?

— Ні. У свідоцтві досягнень будуть вказані критерії. Ці критерії до цього року оцінювалися за чотирма напрямами: має успіхи, значні успі­хи, виявляє прогрес, потребує допомоги і уваги. Була градація чотирирівнева. Цього року кри­терії спростили. У свідоцтві є два моменти: до­сягнув чи не досягнув результату. Наприклад, чи сформована комунікаційна навичка у дитини, навичка співпраці у колективі, є і навчальні на­вички. Вчитель вказує, чи дитина, скажімо, вміє рахувати, чи може розв’язати задачу. Зараз сві­доцтво подано таким чином, що є перелік тих вимог, які мають досягнути діти того чи іншого віку. Якщо це математика — вчитель може про­аналізувати, що дитині вдається добре, а над чим потрібно ще працювати. Наприклад, задачі їй даються важко, а приклади — добре.

— Вчителям додається зайвої писанини?

— Писанину спростили. Треба до цього про­цесу звикнути. Є рекомендація Міністерства освіти, що колективи можуть обирати свою систему оцінювання. Можуть затвердити і бальне оцінювання, якщо буде таке рішення педагогічної ради. Але на завершення навчаль­ного циклу мають уніфікувати, тобто перевес­ти цю бальну систему, заповнюючи підсумкову документацію, у рівневу систему. Хоча рівнева система так добре прописана, що буде бать­кам цілком зрозуміла.

— Вчителі кажуть, що діти хочуть мати оцінки.

— Знаю. Маємо навчити дітей не жити за оцінкою. Діти хочуть оцінок, бо батьки про них знають. Якщо б діти не мали такої інформації від батьків, вчились би заради знань. Оцінка могла бути суб’єктивною, а зараз йде аргумен­тація. Вчитель має написати не просто «моло­дець», а «я задоволена розв’язком твоїх задач». Дітей вчать самооцінювання. Це те, що потріб­не у дорослому житті. Критична самооцінка своїх дій допоможе людині краще реалізувати­ся. Ще є взаємооцінка, коли учня оцінюють інші діти. Якщо батьки не впевнені у результатах ди­тини, можливо, вчитель чогось не помітив, то за зверненням батьків можна провести індиві­дуалізовану діагностичну роботу.

Читайте також: В Одеській області хочуть відкласти початок навчального року. Причина вражає