Дама, яка має скрутити шию корупції

Рівно через 11 місяців після того, як Верховна Рада ухвалила закон про Вищий антикорупційний суд України (ВАКС), завершено формування цієї структури. 7 травня на загальних організаційних зборах суддів обрано її керівництво. Головою ВАКСу упродовж найближчих трьох років буде представниця Харкова Олена Танасевич. Заступником голови ВАКС став київський адвокат Євген Крук. Визначено також шістьох слідчих суддів. Роботу під керівництвом першого свого керманича новий суд розпочне 5 вересня — щоб вирішити всі оргпитання. ВАКС прийматиме до розгляду справи, які розслідувало НАБУ, а також «успадкує» понад 200 кримінальних справ, які до цього часу перебували у судах першої інстанції і в апеляції.

Обрання керманича Вищого антикоруп­ційного суду України нагадувало справжній три­лер. Розпочалося об 11 го­дині, а завершилося близь­ко 17.00 після трьох етапів голосувань. У першому турі таємного волевиявлення найбільше голосів — 15 (для перемоги їх потрібно було щонайменше 20 із 38) на­брала Олена Танасевич. У спину їй із результатом 14 голосів дихав на той час ви­конувач обов’язків голо­ви ВАКсу — львів’янин Олег Павлишин (найстарший із членів ВАКСу). На третьому місці з 9-ма голосами вия­вився ще один львів’янин — Маркіян Галабала, яко­го знають як адвоката Саакашвілі. Дует найрейтин­говіших суддів зійшовся у повторному голосуванні, але і воно було «холостим»: Танасевич підтримали 16 колег, Павлишина — 15…

Процедуру обрання по­чали заново. Крім Олени Танасевич, судді запропо­нували нову кандидатуру — уродженку міста Підгайців на Тернопільщині, донедав­на — суддю зі Жмеринки на Вінничині Ольгу Саландяк. Однак та не склала належ­ної конкуренції харків’янці. За Танасевич були позна­чки у 23 бюлетенях, за Са­ландяк — у 10. П’ятеро суд­дів так і не зробили свого вибору. Експерти кажуть, що не в останню чергу на руку Танасевич зіграла кіль­кісна перевага представ­ників Харківщини у ВАКСі — їх там п’ятеро, більше, ніж киян, львів’ян, дніпрян.

Голові Вищого антико­рупційного суду України Олені Танасевич (у діво­цтві — Немикіна) 37 років. Народилася і живе у Хар­кові. Закінчила місце­вий педуніверситет і юри­дичну академію. Кандидат наук. Вільно володіє англій­ською. Має 7 років практи­ки на посаді судді, до того працювала його помічни­ком, звичайним правником. Працювала суддею у 6-ти­сячному селищі міського типу Печеніги, що за 60 км від Харкова. Батько свого часу служив у міліцейських структурах Харкова, від­ставний підполковник кар­ного розшуку, балотувався до Верховної Ради. Сестра Ольга працює у виконавчій службі. Чоловік Михайло — бізнесмен у сфері енерге­тики, разом виховують сина Серафима. Живуть у квар­тирі площею 56,7 кв.м. То­рік Олена Танасевич заро­била 245 тис. грн., чоловік — більше мільйона. Подруж­жя має три легкові автомо­білі, дві земельні ділянки у Харкові на 10 і 20 арів, во­лодіє також 24 «кавалками» землі у Запорізькій і Харків­ській областях загальною площею 54 гектари. На сво­їй новій посаді Олена Тана­севич зароблятиме щомі­сяця з різними добавками приблизно 125 тисяч грн.

Згідно із законом на Олену Танасевич (як і на всіх решта суддів ВАКСу) чекають службове житло у Києві, яке не можна прива­тизувати, цілодобова охо­рона, у тому числі — членів сім’ї, службового і особис­того майна.

Олена Танасевич уже зробила перші заяви щодо своєї майбутньої роботи. Сказала, що для Вищого антикорупційного суду зна­добиться інше приміщення, ніж те, що йому виділили раніше, — бо воно непри­датне для установи з таким серйозним профілем робо­ти.

Коментар для «ВЗ»

Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва

Голові Вищого антикорупційного суду України треба дати кредит довіри. Процедура її обрання пройшла прозо­ро, демократично. Хоча є питання, пов’язані з бізнесовою діяльністю її чоловіка і з великими земельними ділянками їхньої сім’ї. Голова суду каже, що придбала цю землю за­конно, що має відповідні папери, і все ж… Громадянському суспільству треба буде пильнувати за роботою Олени Та­насевич і її команди — щоб не повторилася історія з іншими антикорупційними органами, які виявилися недостатньо ефективними, погрузли у скандалах. Те, що голова ВАКСу прийшла у Вищий антикорупційний суд із периферії, і те, що її ім’я не відоме широкому загалу, не має ніякого зна­чення. Бо у нас, як відомо, деякі «імениті» особи, які пра­цюють у Конституційному Суді, дозволяють собі приймати антиконституційні рішення…