«Між конкурсантами не було ворожнечі. Усі — як одна команда»
У Трускавці завершився VІІ міжнародний конкурс вокалістів азербайджано-української дружби, медіапартнером якого є видання «Високий Замок»
Вже традиційно на початку грудня у Трускавці відбувається пісенний конкурс вокалістів оперного та естрадного співу азербайджано-української дружби, медіапартнером якого є видання «Високий Замок». От і цьогоріч у курортну столицю «Нафтусі» приїхали конкурсанти — переможці відбіркового «сліпого прослуховування», щоб взяти участь у другому і третьому турах.
За сім років на конкурс подавали заявки учасники з усієї України, а також професійні співаки (або студенти музичних вишів) з Австрії, Великої Британії, США, Казахстану, Литви, Азербайджану і навіть Китаю. Свято пісні було засноване як конкурс «Пам'яті Мусліма Магомаєва», але чотири роки тому конкурс набув іншої назви — як конкурс азербайджано-української дружби. Учасники представляли академічний спів, однак обов’язковим твором для учасників ще з дня заснування конкурсу стала пісня «Дивлюсь я на небо…», яку обожнював азербайджанський співак Муслім Магомаєв.
Унікальність конкурсу полягає у тому, щоб виявити та відкрити музичній громадськості України та світу вокалістів, які однаково вправно співають і оперу, і естраду. У трьох відбіркових турах конкурсанти виконали академічний (оперний) репертуар для власного голосу, українську пісню, яку співають і українські і азербайджанські співаки.
Потрапити на конкурс мріє багато співаків, насамперед через те, що тут нема вступного внеску на участь. А ще не треба думати — де поселитися і де прохарчуватися у цей період. Усі організаційно-побутові моменти організатори беруть на себе, а молодь має можливість заявити про свій талант на великій сцені.
Зрозуміло, через війну конкурсанти за кордону заявок не подавали. Участь у конкурсі взяли професійні співаки та співачки віком від 18 до 40 років, які мають спеціальну музичну освіту та студенти консерваторій і музичних академій та коледжів. Цьогоріч до Трускавця прибули представники Тернопільщини, Закарпаття, Львова, Києва, Черкащини, Кіровоградщини, Сіверськодонецька, Харкова, а також зі Сумщини. Усі витрати виконавців, окрім дороги, взяв на себе оргкомітет.
Змінюються учасники, але за сім років не змінилися члени журі - голова журі народний артист України Гурбан Аббасов, народні артисти України Олександр Дяченко та Людмила Божко.
Цьогоріч, як, зрештою, і попередній рік, було вирішено, що грошові премії, які «заробили» конкурси-переможці, віддадуть на благодійність — в це допомога Збройним Силам України та підтримка родин українських захисників.
Загалом, «призових» переможців-2024 було аж четверо. Третє місце журі віддало уродженці Кіровоградської області Валентині Фроловій, яка навчається у магістратурі Національної музичної академії у Києві. Друге місце поділили дві учасниці — киянка Альбіна Голенач (випускниця Національної музичної академії) та студентка Національної музичної академії Заріна Веліханова.
Пригадую, два роки тому на конкурс до Трускавця приїхав донеччанин, випускник факультету мистецтв Національного педагогічного університету імені Драгоманова Даниїл Клягін. Тоді хлопець не отримав призового місця. Хлопець виявився наполегливим і цього року вирішив знову ризикнути. І… заслужена перемога, і перша премія!
— Мене вразила конкурсантка з Харкова — Ганна Агасиєва, — розповіла журналістці «ВЗ» співзасновниця конкурсу азербайджано-української дружби Наталія Кудряшова. — Ганна — солістка Харківської опери, яку називають «оперою підземелля» через те, що всі вистави у них тепер йдуть у підвалі — у колишньому приміщенні гардеробної. Там, де низькі стелі, де летить погано звук, де холод і пилюка. Для співака — це жах, але, попри все, Харківська опера продовжує працювати! Отже, Ганна Агасиєва — солістка оперного театру жодного разу, окрім прослуховування, не співала на великій сцені.
— А я — дуже щасливий, — долучається до розмови засновник конкурсу азербайджано-української дружби і голова журі конкурсу, народний артист України Гурбан Аббасов. — Між конкурсантами не було ворожнечі. Усі — як одна команда. Дружелюбні, злагоджені. Складалося враження, що один за одного страшенно переживає. Можливо, це смішно виглядає, але вони навіть «всиновили» кота. Між номерами гуляв готельний кіт, і наші конкурсанти дбали про нього.