«На Львівщині не було поганих прикладів, коли хтось з ВПО не інтегрувався»

Львівська область надалі приймає вимушених переселенців. Зараз це переважно люди з Сумської та Запорізької областей. Щодня потягами приїжджають по 50−60 сумчан та запоріжців, їх розміщують у відремонтованих гуртожитках у Львові та районах області. У ремонт гуртожитків інвестували 800 млн грн, додатково це 4,5 тисячі місць для комфортного проживання.

Станом на кінець березня, у регіоні мешкає 230 тисяч офіційно зареєстрованих переселенців. А у перші дні війни через область рекордно транзитом проїхало 700 тисяч людей, далі - до країн ЄС.

Про це на брифінгу в рамках престуру Харківського пресклубу повідомив заступник голови Львівської ОВА Олександр Кулепін.

Від початку року Львівщина прийняла 2248 евакуйованих. Це лише ті, хто прибув потягами. Дехто добирається у нашу область автобусами або приватним транспортом.

Олександр Кулепін запевняє, що у Львові жодним чином не утискають російськомовних мешканців зі статусом ВПО.

Представниця з Одеси заявила на брифінгу, що деякі люди з гарячого воєнного півдня обирають Одесу, а не Львів, бо, мовляв, бояться мовних конфліктів у Львові…

Чиновник каже, у Львові трапляються поодинокі випадки, коли у сфері обслуговування можуть негативно відреагувати на російську мову, але це буває вкрай рідко. Зазвичай спокійно реагують на російську, яку нині часто чути у Львові. Чимало ВПО безкоштовно відвідує курси, аби вивчити українську. Тому значна частина ВПО інтегруються у мовне та культурне середовища Львівщини.

«На Львівщині не було поганих прикладів, коли хтось з ВПО не інтегрувався, — продовжує розмову чиновник Львівської ОВА. — Зокрема, вакансій на ринку праці багато. Був час, коли вакансій було у п‘ять разів більше, ніж офіційно зареєстрованих безробітних. Це частково пов’язано з мобілізацією.

Проте кількість працевлаштованих ВПО в нашому регіоні не надто багато (цифр не назвав. — Авт.).

Через війну на ринку праці Львівщини сформувалися дві тенденції. Перша — на чоловічі посади йдуть працювати жінки. Це частково пов’язане з тим, що частина чоловіків призовного віку ніде офіційно не працевлаштовані. Такі чоловіки, як правило, займаюся виховання дітей. Друга — працевлаштування молодих фахівців, аби вони, бува, не виїхали за кордон. Попит на молодих фахівців мають релоковані підприємства та іноземні компанії, які розвивають інвестиційний клімат на Львівщині.