У президенти Марін Ле Пен більше не піде?

Екслідерку ультраправої партії «Національне об'єднання» (колишній «Національний фронт»), депутатку парламенту Франції Марін Ле Пен засудили до чотирьох років позбавлення волі (два роки умовно, ще два — арешт із електронним браслетом). Суд також заборонив Ле Пен балотуватися, тож не зможе взяти участь у наступних президентських виборах, які відбудуться у Франції 2027-го.

Поза тим, Марін Ле Пен має сплатити 100 тисяч євро штрафу.

Екскандидатку у президен­ти Франції засудили у справі про шахрайство — незаконне викорис­тання коштів Європейського пар­ламенту (понад 140 тисяч євро), призначених на оплату роботи її помічників (коли Ле Пен була депу­таткою ЄП).

Марін Ле Пен очолювала «На­ціональне об'єднання» з 2011 по 2021 рік, а потім передала партійне кермо молодому політику Жорда­ну Барделла. Саме він очолив уль­траправу фракцію ЄП «Патріоти за Європу» (84 депутати з 12 країн), куди разом із французьким «НО» увійшов Fidesz прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Марін Ле Пен має cтійку репута­цію проросійського політика (сво­го часу її політсила брала кредит на виборчу кампанію в російсько­му банку). Ле Пен визнавала укра­їнський Крим російським (мовляв, «рішення про статус Криму ухва­лили на референдумі»), виступала за скасування наданого Україні до­зволу бити по території рф фран­цузькою далекобійною зброєю, і проти можливого введення в Укра­їну французьких військ, яке не ви­ключає президент Франції Емма­нуель Макрон.

Але пізніше Марін Ле Пен зміни­ла свою позицію щодо російсько-української війни.

«Українській нації ми зобов’язані висловити нашу повагу й нашу підтримку, — заявляла політикиня, виступаючи у парламенті Франції. — Напавши на Україну, росія спро­вокувала війну на порозі ЄС і най­драматичнішу за останні 20 років геополітичну кризу». За словами Ле Пен, війна рф проти України «неминуче закінчиться перегово­рами», а мета Франції та її союзни­ків має полягати в тому, щоб, «коли прийде час, Україна опинилася в найбільш сприятливій ситуації для відновлення своєї територіальної цілісності». Ле Пен також засуди­ла призупинення надання Україні зброї і розвідданих, до якого не­щодавно вдалася адміністрація президента Дональда Трампа. Та­кий крок Білого дому французька політикиня назвала «жорстоким».

Офіційний Вашингтон відреа­гував на судовий вирок для Марін Ле Пен заявою речниці Держав­ного департаменту Теммі Брюс. За її словами, цей вирок, зокрема заборона Ле Пен балотуватися, «спричиняє особливе занепоко­єння»… При цьому Брюс нагадала «виступ віцепрезидента США на Мюнхенській конференції з безпе­ки — щодо захисту свободи слова, а також проти виключення людей з політичного процесу». Джеймс Де­від Венс тоді гостро розкритикував владу Румунії, де ультраправому проросійському політику Джор­джеску заборонили балотуватися в президенти — через встановлене румунськими спецслужбами (яким допомагали Європейська комісія і НАТО) втручання рф у виборчу кампанію на боці Джорджеску.