Хороші часи можуть закінчитись, якщо боржники КП «Дрогобичводоканал» за отриману послугу не розрахуються

Важко знайти споживача, який би вважав, що теперішня плата за водопостачання занизька. А раз так — її відповідно до витрат підприємств — постачальників слід підвищити. Трішки інакше міркують члени водопостачальники. Остаточно від свого рішення про підвищення державний регулятор не відмовився. Було запропоновано поетапне введення нового тарифу — з 1 квітня ц.р. та з 1 липня 2023 ц.р. Що стоїть за всім цим? Які чинники впливають на величину тарифу за воду? Чому послуга обов’язково подорожчати має? Отримати відповіді на свої запитання спробували у КП «Дрогобичводоканал», одного із 46 вітчизняних водоканалів-ліцензіатів, тобто тих підприємств, чия робота чітко регламентується державою, а тариф на послуги затверджується не владою на місцях, а виключно Національною комісією з питань регулювання енергетики та комунальних послуг(НКРЕ КП).

Послуги надають цілодобово

КП «Дрогобичводоканал» належить до числа тих небагатьох вітчизняних водоканалів, які свою послугу споживачам надають цілодобово. У Дрогобичі, Трускавці, Стебнику, як і в кількох селах Дрогобицького та Стрийського районів, жителі яких отримують воду з КП «Дрогобичводоканал», давно вже звикли до цілодобового режиму роботу цього підприємства. Так, у принципі, і має бути. Але ж такого рівня робота у всьому потребує чіткої збалансованості. Все має зійтися. Підприємство збанкрутує, зійде на пси, якщо витрати перевищуватимуть отриманий дохід. Дуже важливо, щоб величина тарифу на воду, який є єдиним джерелом надходжень для підприємств даної галузі, відповідала реальним затратам водоканалів. На Дрогобиччині згаданий вже тариф-плата, як і скрізь, залежить від особливостей виробництва та надання послуги, джерела водопостачання та його віддаленості від споживачів, якості води в джерелі, застосованих технологій очищення, та найбільше — від ціни на електричну енергію, яку упродовж року підвищують по кілька разів. Не всі це помічають. Бо зазвичай у такий спосіб ціну підвищують лише для юридичних осіб, приватних підприємців. Але ж подібні речі ні для кого не минають безслідно. Підвищення платні на електричну енергію, яка у структурі вартості тарифу на водопостачання посідає левову частку, відразу ж викликає подорожчання послуги централізованого водопостачання. А раз так — реально впливає на фінансово-господарську ситуацію, створює нові виклики для підприємств.

«Два слова» про минулий рік

Кожне підприємство вступає в новий рік з певними планами та розрахунками. А наприкінці року підбиває підсумки. Відповідні розрахунки здійснив і КП «Дрогобичводоканал». Однак війна внесла свої корективи в роботу. Видатки підприємства перевищили передбачені структурою тарифу витрати на 19,8 млн грн. За електроенергію довелось сплатити на 12 млн грн більше. За реагенти — на 270 тис. грн більше, за амортизацію — на 333 тис. грн більше. Витрати на ремонт основних засобів обійшлись на 2 млн 790 тис. грн більше, ніж це передбачалось видатками.. Паливно-мастильні матеріали обійшлись на 2 млн 956 тис. грн дорожче. Банківські витрати збільшились на 690 тис. грн. І навіть податки впродовж року збільшились на 518 тис. грн. Тому впродовж усього 2022 року довелось затягнути паски, аби оплатити всі рахунки, не потрапити до боргової ями.

У підсумку року КП «Дрогобичводоканал» за рахунок неповного виконання інвестиційної програми та обмеження колективу у виплаті середньомісячної зарплати (на підприємстві вона становить 13,5 тис. грн, коли у Львівській області - 15 тис. грн) справилось з викликами і зуміло зберегти безперебійне надання послуг у регіоні. Це дозволило уникнути недоїмки. Всі податки, 41 млн грн, сплачено.

На що сподіватись, яким буде новий тариф?

Оскільки із запровадженням нового тарифу у 2023 році спізнились, підприємство вже третій місяць працює за старим, збитковим тарифом. За таких умов фактичні видатки перевищують планові, економічно обґрунтовані, на 1,6 млн грн щомісячно. І це, попри те, що рівень реалізації послуг з централізованого водопостачання за останні десять років знизився на 35%. В об'ємному еквіваленті підприємство збуває на 2,44 млн метрів кубічних води менше. Такою є ситуація на сьогодні. Вона має покращиться після запровадження нового тарифу на воду. Зміни відбудуться у два етапи. Із 1 квітня тариф зросте на 12, 3%, а на другому етапі, з 1 липня, на 14, 1%. Крім очікуваного для підприємства позитивного ефекту, це призведе до того, що, як зазначає державний регулятор, зростуть витрати споживачів. Для сім'ї з 2−3 осіб плата за воду та водовідведення у середньому збільшиться до 60 грн на місяць. Державний регулятор своє рішення мотивує необхідністю «дотримання балансу інтересів споживача». У Дрогобичі таке пояснення не сприймають. Тут вважають, що йдеться про політичний термін, який не має нічого спільного з економічною доцільністю. Бо де ж тоді баланс інтересів надавача послуг, який змушений працювати за тарифом, що ледь перетинає межу збитковості? КП «Дрогобичводоканал» не позаздриш. І це не просто слова. Станом на 1 березня ц.р. загальна заборгованість споживачів за отримані послуги становить 37,6 млн грн. Частка боргу населення — 22,5 млн грн. Ніщо тут не вказує на якісь радісні для підприємства новини: лише упродовж минулого року борг населення збільшився на 5,6 млн грн. Миритись із таким становищем у водоканалі не намірені. Підприємство провадить систематичну претензійно-позовну роботу з боржниками. Упродовж минулого року до суду подано позовних заяв на 8,4 млн грн. На 2,8 млн грн відкрито виконавчих проваджень. Але це мало що дає. Про це свідчить неспростовний факт. Торік виконавчою службою з боржників стягнуто лише 168 тис. грн!

Кришталево чиста, одна з найкращих за якістю вода в Україні

Якість води з водозаборів Гірне та Уріж, з яких КП «Дрогобичводоканал» подає воду своїм споживачам, одна з найкращих в Україні. Це підтверджено неодноразовими, в тому числі й науковими дослідженнями. Це, звісно, добре. Погано те, що із загальної протяжності мереж водопостачання КП «Дрогобичводоканал», яка становить 236,4 кілометри, 41% експлуатується вже понад 50 років. Через зношеність водяних мереж виникають витоки та аварійні ситуації. Лише за останній рік таких було 968. І вдень, і вночі працюють аварійні бригади і на каналізаційних мережах, де ліквідовано 1157 заторів та 27 аварійних ситуацій. Важко доводиться колективу. Та все ж, попри складну економічну ситуацію та на не введений вчасно тариф, підприємство працює над заміною мереж. Упродовж минулого року замінено 1750 метрів погонних водяних труб. Велику роботу виконано, але вона лише маленька частка того, що давним-давно слід було зробити. Якщо держава не робить капіталовкладень у побудову нових магістральних водогонів, то це може зробити власник підприємства — міська влада. Втім, у бюджеті Дрогобича наразі немає таких коштів, щоб їх скерувати на капітальне будівництво нового водогону.

Другий варіант — це інвестиції. Але де їх знайти? Поки Україна не стала членом Євросоюзу, і такий варіант залишається недосяжним.
Існує і третій варіант. Вартість побудови нового водогону у Дрогобицькому регіоні може бути профінансована споживачами, тобто закладена у тариф. Законодавець передбачив такий механізм. За приблизними розрахунками фахівців, щоб провести сьогодні заміну ділянки водогону Гірне-Доброгостів, потрібно 1,2 млрд грн, ділянка від Доброгостова до Дрогобича обійдеться ще у 230 млн грн. Це колосальні витрати. Із сьогоднішніх 28 грн 62 коп. з ПДВ за 1 куб м води ціна мала б зрости до 100 грн за 1 куб. м з ПДВ. У сучасних умовах такий тариф — непосильний фінансовий тягар для нашого споживача. Це розуміють всі. Тому слід виходити із того ресурсу, яким сьогодні реально розпоряджається КП «Дрогобичводоканал». Цінувати те, що вже здобуто — цілодобове постачання води високої якості. І пам’ятати, що сьогоднішнє досягнення тримається на обов’язковості двох сторін — постачальника та споживачів. Хороші часи можуть закінчитись, якщо борги за воду зростатимуть.