Поранений офіцер-прикордонник врятував життя колезі

  • 23.12.2022, 21:30
  • 463

Уже понад дев’ять місяців тривають щоденні обстріли прикордоння Сумщини. Вони завдають значних руйнувань інфраструктури, вбивають людей, нищать населені пункти, пам’ятки культури й національної спадщини

Натомість, поряд з холодною жорстокістю і цинізмом наших ворогів, є місце подвигу українців.

російські окупаційні війська, хоч і залишили наприкінці березня 2022 року територію Сумщини, однак систематично продовжують свою злочинну тактику — здійснюють обстріл прикордоння області, наносячи вогневе ураження з майже усіх видів зброї, у тому числі й забороненої. На початку осені по одній з прикордонних територій рашисти випустили з літака керовану ракету класу «повітря-поверхня», так званий «Виріб-305». Внаслідок нанесеного авіаудару було знищено приміщення, декілька прикордонників отримали поранення різного ступеню тяжкості.

«Відбувся потужний вибух, будівля завалилася, стояв густий дим, пилюка, всі хто перебував в ній негайно вибігли до укриття, — згадує прикордонник Юрій. — Перебуваючи в підвалі, я оглянув присутніх та не помітив фельдшера підрозділу. Відразу, машинально, вибіг до розвалів будівлі й відшукав поранену прикордонницю Ольгу, яка була без свідомості. Я на руках виніс її з-під завалів і, передавши поранену колегу лікарям, сам втратив свідомість, оскільки отримав контузію».

Юрій про це воліє не згадувати, бо не вважає, що вчинив подвиг. Певен — це прямий обов’язок офіцера, командира піклуватися про підлеглий особовий склад, тим більше не залишати в небезпеці. Як чоловік, батько двох дітей, він чітко розуміє необхідність захищати своїх рідних, близьких, весь український народ від непроханого ворога.

На щастя того дня ракета не позбавила життя жодного з прикордонників. Всі поранені отримали лікування і наразі знаходяться в строю, боронять нашу Україну від російської навали.

Юрій є випускником Одеського інституту Сухопутних військ. Свою військову кар'єру він розпочав в одному з танкових полків, що дислокувався на Закарпатті. Молодий офіцер опанував посади командира механізованого взводу, а згодом і командира механізованої роти. Однак у 2004 році, у зв’язку зі скороченням, звільнився в запас з лав Збройних Сил України. З 2006 до 2013 року проходив службу в лавах МВС. У 2014 році офіцера запасу призвали по мобілізації до лав Держприкордонслужби України і він рік служив в одному з підрозділів Чопського прикордонного загону.

З початком росією підступного і підлого повномасштабного військового вторгнення в Україну Юрій прийшов до центру комплектування і його вдруге призвали до лав прикордонного відомства. Разом зі своїми побратимами, у складі зведеного загону від Закарпаття, він вибув боронити державний кордон на Сумщину.

Офіцер говорить, що не міг вчинити інакше: «Немає страху, немає паніки. Є лише злість на ворога за те, що руйнує найдорожче — рідну країну і вбиває українців. Ми нікуди не підемо з нашої землі. Ми відіб'ємо кожен кілометр. Ми піднімемо державний прапор над кожним українським містом і селом. Ми обов’язково переможемо!».

Схожі новини