Біля кордону шастають не «ухилянти» — рисі

Ідеться про карпатську час­тину державного кордону. По­при строгі процедури перебу­вання у цій зоні, тварини на них не зважають — у них свої закони, продиктовані дикою природою. Гуляють, де і коли їм заманеться. Їхні походеньки фіксують прилади спостере­ження (так звані фотопастки), візуально спостерігають за ними і прикордонники. Для них рисі є своєрідними помічника­ми — реагують на появу людей поблизу. Якщо ж ці «котики» з їхнім гострим слухом-нюхом поводяться спокійно, спокійні і стражі кордону: сторонніх по­близу немає.

Рисей називають най­більшими кішками Європи. У Карпатах їх можна зустріти на висоті 1000 метрів. Во­дяться вони і у важкодоступ­них для людини лісах і на за­болочених рівнинах Полісся. За підрахунками представників міжнародної неуря-дової організації WWF-Україна, нині у нас нараховується 563 рисі, більшість з них промишляє у карпатських лісах.

Прикордонники кажуть, що на підконтрольній їм території часто зустрічають й інших ек­зотів — бурих ведмедів, лісових котів та ін.