Як символ вдячності
Сьогодні на розташованій у Дрогобицькому районі території Меденицької ТГ, до якої входять 18 сіл, проживають 260 внутрішньо переміщених осіб
Усі вони отримали притулок від приватних осіб. Тут немає готелів, гуртожитків або якихось інших туристичних ресурсів, як, наприклад, у таких містах Дрогобиччини, як Борислав, Стебник, Трускавець, той же Дрогобич, де біженців під час першої «хвилі» вселяли до гуртожитків та готелів або ж до санаторних приміщень.
Що цікаво?
«Багато мешканців ОТГ здружилися з нашими співвітчизниками-біженцями. Ця приязнь матиме продовження і після війни. Коли Україна переможе! Так вже влаштовано людське життя. Будемо, як тепер кажуть, комунікувати одне з одним. У гості їздити. Ніщо так не зближує, не гуртує націю, як „народна дипломатія“. Те, що від серця йде та кров’ю передається», — так висловився голова ОТГ Михайло Живчин.
Совісні, свідомі люди на добро завжди відповідають добром. А дуже совісні - потрійним добром. Відразу ж намагаються віддячуватись, бодай щось зробити приємне для тих, хто виявився для них таким доброзичливим та щедрим.
Здається, саме це нездоланне бажання бодай чимось прислужитись людям, які не просто пустили їх до своєї хати, а зробили це із щирим серцем, у маленької групи мешканців Маріуполя, яких доля закинула до Меденич, визріло у тепле, зворушливе рішення — посадити перед приміщенням адміністративного центру ТГ алею квітів.
Як спомин про себе, як свідчення вдячності до тих співвітчизників, які не відвернулись у тяжку хвилину, допомогли здолати непереборний, як здавалося на початку, стрес і відчуття безнадійності.
І водночас як символ незламності українського форпосту Приазов’я — міста-героя Маріуполя. Цей задум, як згодом скаже головний натхненник та організатор садіння квітів, мешканка Маріуполя Тетяна Ткаченко морально підтримав інших маріупольців, які після багатьох поневірянь опинились у Меденицькій ТГ.
Зокрема — сім'ю Скабелкіних, живих свідків влаштованих рашистами в Маріуполі фільтраційних тортур. Свій «проект» маріупольці профінансували власним коштом. Квіткову алею на території адміністративного корпусу Меденицької ТГ влаштувала сім'я Ткаченків — Віталій, Тетяна, Микита та Макар.
Минуть роки, і вона, як і місто-герой Маріуполь, як Україна ціла, зацвіте, розквітне. Залишиться спомином. І вдячності, і болю. І чогось ще, що прийде та усвідомиться із часом.
