Вокзальна кухня — без бандерівського супу, тільки з чаєм

Наприкінці серпня на площі Двірцевій, що навпроти Головного залізничного вокзалу, остаточно припинила роботу польова кухня, яка з перших днів війни годувала вимушених переселенців, що приїжджають до Львова евакуаційними потягами. Оскільки зараз чимало рестораторів «у мінусах», то вже не виділяють для годування біженців на вокзалі ні своїх кухонь, ні працівників, які готують обіди чи вечері… З вересня на площі перед вокзалом переселенців пригощатимуть лише чаєм.

«Від початку повномасштаб­ного вторгнення рф біля вок­залу зварили понад 800 каза­нів бограчу та нагодували понад мільйон осіб, які зупинялися у Львові, — розповів „ВЗ“ волон­тер польової кухні Микола Кисіль. — На добу роздавали півтори тисячі порцій борщу. За­раз нам бракує продуктів, ніхто не приносить… Тому припини­ли готувати гарячі обіди та вече­рі. Найбільше переселенцям за­смакував наш фірмовий бограч, який ми у своїх колах назвали бандерівським супом. Поясню­вали людям із зони бойових дій, що сам Степан Бандера запи­сав нам рецепт…».

«Ресторани, які годували лю­дей на вокзалі з перших днів вторгнення рашистів, досі опла­чують борги за комунальні по­слуги, зокрема газ, воду, світло, — додав волонтер, голова се­кретаріату „Асоціація захисту прав людини в Україні“ Андрі­ян Мозола. — Борги за газ — по 100−150 тисяч гривень. Загалом за комуналку ми заборгували понад 200 тисяч гривень. Досі закриваємо боргові „хвости“, бо через волонтерство не могли повноцінно працювати. Підпри­ємці та ресторатори годували не лише пасажирів евакуацій­них потягів. На обід сюди при­ходили переселенці з дітьми, які мешкали у львівських дитсад­ках та школах. Просили у нас не лише їжу, чай чи каву, а й засоби гігієни, ліки».