Трамп наближається до перехрестя, де з однієї сторони — Нобелівська премія миру, з іншої - ганьба

Очікування від телефонних переговорів були завищені: усі сподівалися, що путін погодиться на 30-денне припинення вогню без додаткових умов. Проте за підсумками цього не сталося. Крім того, Трамп не провів пресконференції після розмови, він лише написав невеликий допис у своїй соцмережі Truth Social і відповів на питання FoxNews. Це свідчить про те, що президенту США не хотілося робити якихось великих заяв. Разом з тим, поки що рано говорити про те, хто кого «продавив».

У США стверджують, що сторони перебувають лише у процесі переговорів. Але самі американці вважають, що Трампу не вдалося домовитись. До того ж, як показало опитування Gallup, 79% американців взагалі заявляють, що росія порушить домовленості. Це серйозний сигнал для Трампа.
Водночас не можна не дооцінювати, що сам факт телефонного дзвінка грає російській стороні на руку, оскільки Трамп у такий спосіб повертає путіна з політичної ізоляції. При цьому американський президент поки що нічого від путіна не досяг, адже росія залишилася приблизно на тих же своїх базових позиціях.

Єдине, що нове прозвучало на цих переговорах, це те, що Трамп та путін поговорили про хокей.

Якби ми не оцінювали зусилля Трампа досягти у війні перемир’я, не можна не погодитись на те, що ці зусилля носять цілеспрямований характер і спрямовані на зупинення війни. У всякому разі, крім Трампа, інших планів до завершення війни не існує.

Надзвичайно важливим є і сам факт зупинення бойових дій, хоч і на певний час. Якби путін не переконував світ у тому, що в росії все добре, це не відповідає дійсності. Внутрішньо політична і економічна ситуація в росії загострюється. путіну потрібна перемога. Без перемоги він не зможе забезпечити стабільність в росії. Але для досягнення перемоги, яка була б очевидною для російського населення, у путіна немає ні ресурсів, ні військового потенціалу. Тобто зупинення бойових дій може зіграти на руку путіну, хоч переважна більшість російського населення, не підтримує зупинення «переможної» ходи путіна. 
Крім того, пауза в боях дасть росії можливість передихнути, пише Washington Post. У тому числі і від ударів України по нафтопереробних заводах, що справляє все більший тиск на енергетичний сектор країни. Як відзначає Mail Online, здатність України наносити удари по російських НПЗ і електростанціях є загрозливою для режиму путіна. Удари по НПЗ доказували росіянам, попри пропаганду, яка постійно підтверджувала, що «спеціальна військова операція» йде за планом, справи російських військових в Україні ще дуже далекі від того, щоб можна було їх назвати успішними. Тому передишка для росії зараз була вигідна.

Для України тимчасове припинення вогню теж необхідно, але треба зрозуміти, що позиційна війна не припиниться з початком режиму припинення вогню. Як пише Mail Online, путін, ймовірно, розраховує за найближчі 30 днів консолідувати всі завоювання в східній Україні, а за цей час, як сподіваються в Кремлі, Зеленський може потрапити під вогонь критики всередині країни. Деякі звинувачують Зеленського в тому, що він у підсумку зробив крок назустріч США після пережитого приниження в Овальному кабінеті. Інші звинувачують його в тому, що він затягує війну. З іншої сторони цілком зрозумілим є те, що будь-яка зупинка бойових дій обов’язково буде використана пропагандистською машиною путіна, його агентурою і п’ятою колоною в Україні, щоб дискредитувати Зеленського, як президента держави, підірвати його авторитет і спровокувати акти громадянської непокори в Україні.

путіну надзвичайно потрібно спровокувати протистояння в країні, політичну нестабільність. З цією метою може активно розкручуватися необхідність проведення в Україні президентських виборів. путін не залишає надію завоювати усю Україну, а приведення до влади в Україні своєї маріонетки — це найкоротший шлях.

Трамп продовжує вірити путіну і публічно це заявляти. Але рано чи пізно йому доведеться робити вибір між Заходом і Україною чи путіним і Пхеньяном.
Цікавий матеріал з аналізом поточної ситуації розмістив Девід Ігнатіус, який двічі на тиждень пише колонку про закордонні справи для The WashingtonPost. Цього разу він написав матеріал під назвою «Трамп наближається до гострої розвилки на шляху до миру в Україні». Як зазначає автор, Президент Дональд Трамп, видається, більше прагне до мирної угоди в Україні, ніж президент росії володимир путін. Це очевидний висновок двогодинної розмови між двома лідерами у вівторок. У своєму короткому, оптимістичному викладі розмови Трамп виглядає як затятий залицяльник, описуючи переговори як «дуже хороші та продуктивні». путін більш обережний у довшій кремлівській версії, доброзичливий, але непоступливий у своїх основних вимогах. Він погодився на 30-денну паузу в «атаках на об'єкти енергетичної інфраструктури». Україна підтримала пропозицію Трампа про припинення вогню на всіх фронтах на цей період. Коротко кажучи, це не була телефонна версія Ялти, попри галас, який передував дзвінку. Це більше підкреслило розбіжності, ніж згоду. І цей перший раунд підтвердив те, що передбачали представники розвідки: що путін не відмовився від свого бажання домінувати в Києві. Він сподівається виграти в переговорах те, що йому не вдалося на полі бою.

путін спочатку висував максималістські вимоги. Щоб запобігти «ескалації конфлікту», за його словами, Сполучені Штати та їхні союзники повинні прийняти «повне припинення іноземної військової допомоги та надання розвідувальної інформації Києву», згідно з повідомленням Кремля. Ці кроки завадять українській армії та можуть зробити її вразливою для нищівної атаки росії.

путін, неспровокований напад якого розпочав цю війну три роки тому, змалював Україну лиходієм. У заяві кремля говориться, що Київ «саботував і порушував» минулі домовленості, вчинив «варварські терористичні злочини» під час вторгнення в Курську область і продемонстрував «неспроможність» до переговорів. У своєму прагненні до миру Трамп тепер стикається з дилемою. Він міг би прийняти жорстку позицію путіна та спробувати змусити Україну прийняти їх, але це розлютило б Британію та Францію, історично двох найближчих союзників Америки. Крім того, він міг би змусити путіна піти на поступки за допомогою нових санкцій, які поставили б під загрозу мету Трампа «припинення цієї жахливої війни», як він висловився у вівторок.

Ключовим посередником Трампа, ймовірно, буде Стів Віткофф, нью-йоркський забудовник-мільярдер, який двічі зустрічався з російським лідером за останні тижні. Віткофф — це не Генрі Кіссінджер, але він отримує хороші оцінки від колишнього високопоставленого чиновника національної безпеки США, який описав його мені у вівторок як «хорошого переговорника — кмітливого, жорсткого, який може миритися з будь-ким».

путін уже домігся найважливішої поступки США, яка полягає в поверненні росії від її статусу ізгоя до, як заявив кремль, угоди Трампа про «нормалізацію двосторонніх відносин». Це велика, символічна відстрочка для лідера, якого Міжнародний кримінальний суд звинуватив у воєнних злочинах. Американські звіти про розмову у вівторок не стосуються того, що, ймовірно, буде найважчим питанням у цих переговорах: гарантій безпеки для України, які б утримали путіна від відновлення нападу після досягнення угоди. Київ наполягав на такому захисті, як і Британія та Франція. Уряди цих двох країн готові надіслати війська в Україну після припинення вогню, якщо вони матимуть «підтримку» з боку Сполучених Штатів у формі повітряного прикриття, розвідки чи інших підтверджень підтримки.

Після зустрічі з українськими офіційними особами в Саудівській Аравії минулого тижня держсекретар Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати визнають потребу України в цих гарантіях. «Неможливо встановити міцний мир без стримування», — сказав він журналістам.

Рубіо прямо не схвалив європейських миротворців, але сказав, що «суть полягає в тому, що це має бути щось, що змусить Україну відчути, ніби вони можуть стримати та запобігти майбутньому вторгненню». Грем Еллісон, професор Гарвардської школи імені Кеннеді, який консультував кілька поколінь чиновників Білого дому, стверджував у вівторок у Foreign Policy, що президент України Володимир Зеленський повинен буде піти на подальші поступки, щоб скоротити розрив між своєю позицією та позицією путіна.

«Зеленський повинен прийняти той географічний факт, що Україна має спільний кордон із великою державою протяжністю близько 1400 миль», — написав він. «Вона не може уникнути тіні російської влади так само, як Канада чи Мексика межують зі Сполученими Штатами. Тому вона повинна прагнути вижити в де-факто сфері впливу свого ворожого сусіда».

Це також може бути погляд Трампа. Будь-які переговори зазвичай починаються з того, що обидві сторони знаходяться далеко одна від одної. Робота посередника полягає в тому, щоб схилити процес взаємних поступок. Але поки що тиск з боку Трампа був одностороннім. Після катастрофічної зустрічі минулого місяця в Овальному кабінеті він застосував удушливий прийом до Зеленського, призупинивши військову та розвідувальну допомогу США та вимагаючи частки мінеральних та енергетичних багатств України.
Чи накладе Трамп подібний джгут на путіна? Це виглядає малоймовірно, враховуючи його історичний підхід до російського лідера. Але, виступивши проти путіна, Трамп міг би перезавантажити світову громадську думку, показавши, що він не проти сильного колеги.

Трамп зайняв дипломатичне гаряче крісло. Він пообіцяв світові мирну угоду. Але шлях до цієї похвальної мети має гостру розвилку. Трамп або зіткнеться з путіним і отримає поступки, які могли б створити довготривалу угоду, або він відступить і ризикне укласти погану угоду, яка може стати лише тимчасовою паузою в цій жахливій війні".

Очевидно, що Трамп швидкими кроками наближається до перехрестя, де з однієї сторони — Нобелівська премія миру, у разі якщо йому вдасться добитися справедливого миру у війні путіна проти України, з іншої сторони — ганьба, у разі якщо його миротворча місія перетвориться до спонукання жертви прийняти умови агресора.