Передплата 2025 «Добра кухня»

Вибори в Австрії були у вересні. А нового уряду ще немає…

Коаліційні переговори між консерваторами й ультраправими провалилися. Будуть нові вибори? Можливо. Але це не точно

Президент Австрії Алєксандер Ван дер Беллєн (ліворуч) і лідер ультраправої Партії свободи Герберт Кікль, якому наразі не вдалося стати канцлером. Фото sn.at.
Президент Австрії Алєксандер Ван дер Беллєн (ліворуч) і лідер ультраправої Партії свободи Герберт Кікль, якому наразі не вдалося стати канцлером. Фото sn.at.

Після парламентських виборів у Австрії, які відбулися 29 вересня 2024 року, минуло вже майже 140 днів. Але нового уряду ще немає… Це рекорд, адже раніше найдовша «коаліціада» тривала в Австрії 129 днів (це було далекого 1962-го). Що далі? Уряд меншості, «технічний» уряд експертів, продовження «коаліціади» або ж нові вибори.

Нагадаю, на вересневих парламентських виборах найбільше голосів, 28,8%, одержала ультраправа, євроскептична й проросійська Партія свободи Австрії (FPÖ). Другою фінішувала консервативна Австрійська народна партія (ÖVP) — 26,3% голосів. До парламенту також потрапили соціал-демократи (21,1%), ліберали з NEOS (9,2%) і «Зелені» (8,3%).

Попри найкращий результат ультраправих, президент Австрії Алєксандер Ван дер Беллєн спочатку не надав право сформувати уряд лідерові Партії свободи Герберту Кіклю. Бо решта політичних сил, слушно аргументував Ван дер Беллєн, входити в урядову коаліцію з ультраправими не хочуть.

Тож першими «коаліціаду» розпочали консерватори, соціал-демократи й ліберали. Але домовитися лідерам цих партій не вдалося. Завадили, зокрема, різні економічні погляди: ліві хочуть, аби бізнес платив вищі податки, а праві з цим не згідні…

Перший ультраправий канцлер так і не «народився»

Після провалу коаліційних переговорів між консерваторами, соціал-демократами й лібералами Народна партія все-таки наважилася піти на перемовини з Партією свободи. Якби вони були вдалими, канцлером Австрії уперше в історії став би представник ультраправих, лідер FPÖ Герберт Кікль.

Коаліційні переговори тривали від початку січня… І ось цього тижня Кікль повідомив Ван дер Беллєна, що спроба сформувати урядову коаліцію з консерваторами провалилася.

На пресконференції Кікль розповів: Партії свободи не вдалося домовитися з Народною партією через ідеологічні розбіжності, незгоду щодо розподілу міністерських крісел і різні підходи до зовнішньої політики Австрії.

Зокрема, Кікль наголосив, що ультраправі виступають за посилення незалежності Відня від Брюсселя, тобто підтвердив, що Партія свободи залишається антиєвропейською. Ясна річ, Народна партія, яка поділяє спільну зовнішню політику Європейського Союзу (в тому числі щодо України), з таким підходом австрійських «друзів путіна» не погодилася.

«Решта партій нових виборів не хоче»

Що далі? Після провалу коаліційних переговорів із Народною партією лідер Партії свободи Кікль запропонував президенту Австрії Ван дер Беллєну дострокові парламентські вибори.

При цьому Кікль припустив, що лідери решти політичних сил, які за підсумками вересневих виборів потрапили до парламенту, його ідею не підтримають — «аби запобігти збільшенню підтримки FPÖ». За даними соцопитувань, якби парламентські вибори в Австрії відбулися зараз, то проросійська й водночас антиімміґрантська Партія свободи набрали би ще більше голосів, ніж у вересні 2024-го…

Президент Австрії Алєксандер Ван дер Беллєн заявив, що зараз можливі чотири сценарії: дострокові парламентські вибори (через кілька місяців), формування уряду меншості (наприклад, консерваторами й лібералами), формування так званого технічного уряду (до його складу увійшли б не політики, а експерти), і продовження «коаліціади» — з метою все-таки сформувати уряд більшості. За словами Ван дер Беллєна, останній варіант усе ще можливий.

Схоже, президент Австрії вірить, що консерватори, соціал-демократи й ліберали все-таки зможуть домовитися. А може, до коаліційних переговорів підключаться «Зелені»? Інша справа, скільки увесь цей «вальс» триватиме…