«Коли дитині виповнюється 18 років, батьки можуть попросити її… заплатити за проживання в їхньому будинку»

З норвежцем Ветлем Стюберюдом — студентом університету Осло — ми познайомилися в ГО «Українсько-Скандинавський Центр», де хлопець провів презентацію системи освіти у Норвегії (від школи до університету).

«Норвезька молодь не поспі­шає здобути вищу освіту. Універ­ситетів у країні — менше 10, — каже Ветле. — Випускник школи не му­сить відразу вступати до універ­ситету. Може влаштувати собі так званий gap year (перерву у навчан­ні після закінчення школи і перед вступом в університет) та подума­ти над тим, ким хоче стати. Якщо вирішить не здобувати вищої осві­ти, виконуючи просту роботу, у Норвегії буде отримувати гідну за­робітну плату і не почуватиметь­ся приниженим. Ми — мінімалісти у своїх поглядах та цілях. Для нас не важливі багатство чи влада. Не любимо вихвалятися або вистав­ляти щось напоказ. Радіємо з того, що маємо. Ніхто не має на меті мати найдорожчий мобільний те­лефон чи автомобіль».

Норвежці — домосіди. Навіть молодь

«Звісно, молоді люди люблять проводити час у кафе. Можемо на­віть випити чогось міцного. Але за­звичай воліємо залишатися вдома, — розповідає студент. — Хлопці обо­жнюють грати у комп’ютерні ігри, дівчата — робити макіяж і ходити на шопінг, але, мабуть, у вас теж (сміється). Дівчата більш комуніка­бельні і товариські, ніж хлопці».

«Темний бік» Норвегії

У Норвегії депресія — поширене явище. Доволі серйозною є також проблема вживання наркотиків та алкоголю. Звичайно, уряд нама­гається вплинути на ситуацію. В Осло, столиці Норвегії, на вули­цях нерідко можна зустріти людей, особливо молодих, у стані алко­гольного сп’яніння (хоча алкоголь у Норвегії надзвичайно дорогий. — Авт.) чи під дією наркотиків. В ін­ших містах та у сільській місцевос­ті проблема не настільки гостра.

Здоров’я — на першому місці

Більшість норвежців веде здо­ровий спосіб життя. Люди займа­ються спортом і стежать, аби їхнє харчування було збалансованим. «Помітив, що в Україні ти крутий хлопець, якщо у тебе є гроші, зо­лотий годинник і дорогий автомо­біль, — дивується Ветле. — У Норве­гії ти крутий, якщо ти — у хорошій фізичній формі!». Норвежці займаються різними видами спорту, але найбільше полюбляють лижі та футбол. Ходять у тренажер­ний зал. Студенти, які займають­ся ігровими командними видами спорту (гандбол, футбол тощо) і демонструють значні успіхи, мо­жуть отримати стипендію".

Свій до свого по своє

«Ми досить закрите суспіль­ство. У країні діють жорсткі соціаль­ні норми і правила, за якими ми жи­вемо. Ми — конформісти, — визнає норвежець. — Якщо іноземці відпо­відають цим нормам і дотримують­ся цих правил, то стають членами нашого суспільства. Зокрема, лю­дині слід одягатися подібно як нор­вежці, мати схожі хобі, вміти ка­татися на лижах і розмовляти на теми, на які полюбляють розмов­ляти норвежці. У нас є особливий культурний контекст. Якщо скаже­те щось таке, що не відповідає со­ціальним стандартам, вас можуть виключити з багатьох соціальних груп. Часто іноземці, які до нас при­їздять на постійне місце проживан­ня, не знають норвезької мови і не вчать її. Не хочуть інтегруватися. Як з ними можна потоваришувати, якщо ми не можемо з ними навіть спілкуватися?».

Під вінець — не раніше, ніж у 26 років

Багато пар роками живе, не оформлюючи стосунків. Для нор­вежців це — нормально. Батьки не тиснуть, навпаки, кажуть, що спо­чатку треба здобути освіту і зна­йти роботу. Жінки, як правило, на­роджують після 30-ти. У типовій норвезькій сім’ї найчастіше вихо­вується одне-троє дітей. «Помі­тив, що в Україні хлопці шукають собі молодших дівчат. У нас зазви­чай одружуються однолітки або пара приблизно однакового віку», — каже студент.

Стосунки з батьками — прохолодні

Норвежці — індивідуалісти. «Не цінуємо родину так сильно, як ви, — визнає Ветле. — Батьки не строгі з малими дітьми, мало їх контролю­ють, а коли ті виростуть, — не втру­чаються в їхнє життя. Дітей змалку вчать правильного поводження з грішми — не брати їх у батьків, а ста­ратися самому заробити. У замож­них норвезьких сім’ях батьки не по­турають забаганкам дітей, як я це часто спостерігаю в Україні. Якщо синові чи доньці виповниться 18 років, батьки можуть сказати, щоб платили за проживання в їхньо­му будинку». До речі, якщо дівчина переїжджає жити до свого хлопця, часто повинна платити йому орен­ду за проживання у його квартирі.

Ставлення до українців

«Українці більш відкриті і при­вітні, ніж норвежці. У нас людина може прийти і не привітатися, піти і не попрощатися. Тут такого не спостерігав. Ще мені подобаються ваші сімейні цінності», — зізнаєть­ся хлопець. «Не люблю вашу краї­ну через корупцію і низький рівень життя. Ще у вас низький рівень безпеки, неякісні їжа і вода. У Нор­вегії можна пити воду з-під крана і нічого не боятися. Коли я приїж­джаю в Україну, п’ю лише бутильо­вану воду», — додає студент.

Що норвежцям відомо про Україну? Небагато. Дехто думає, що Україна — це частина Росії. За­галом знають, що це країна десь біля Росії і що тут іде війна.

«Громадянська чи з Росією?» — запитуємо. «Загалом люди не вни­кають — війна і все», — каже Ветле…