Виноград — природний енергетик

Енергетична цінність винограду коливається залежно від сорту та сти­глості. Наприклад, у зелено­го без кісточок — 50−55 ккал, у темнішого, солодкого і з кіс­точками може збільшуватися до 80−85 ккал.

Виноград — джерело біоак­тивних сполук, особливо полі­фенолів, що є основою різно­манітної біологічної активності під час вживання. Підтверджені такі ефекти продукту, як анти­оксидантний, протизапальний, кардіо- та гепатопротектор­ний, протираковий та проти­діабетичний. Також є здатність відновлювати склад кишкової мікробіоти та знижувати ризик розвитку метаболічних пору­шень, включаючи ожиріння.

Ягоди винограду містять ре­човини, які захищають кліти­ни від окислювального стресу, підтримують еластичність шкі­ри та уповільнюють вікові змі­ни. Калій та магній позитивно впливають на роботу серця, а бор та кальцій допомагають зміцнювати кістки та знижують ризик остеопорозу. Легкі при­родні цукри дають швидкий за­ряд енергії у періоди втоми.

Антиоксиданти та органіч­ні кислоти винограду сприяють зміцненню судин, підтримують нормальний рівень холестери­ну та покращують кровотік. Це позитивно відбивається на ста­ні серцево-судинної системи та репродуктивному здоров'ї. Крім того, плоди допомагають швид­ше відновити сили після актив­них тренувань чи напруженого дня.

Виноград містить чимало на­туральних цукрів, тому перед сном його краще не вживати: у деяких людей це може призво­дити до важкості або порушен­ня сну. Оптимальний час — пер­ша половина дня, коли організм активніше витрачає енергію.

Саме у шкірці міститься най­більше антиоксидантів, вклю­чаючи ресвератрол. Але у лю­дей з чутливим травленням вона може спричинити здуття та дискомфорт. Якщо проблем із шлунково-кишковим трактом немає, краще їсти ягоди ціли­ми, а у випадку непереносимос­ті віддавати перевагу сокам або очищеній м’якоті.

Свіжі ягоди добре гармону­ють із кисломолочними про­дуктами, горіхами та сирами. Але їх не рекомендують вжи­вати разом із важкою м’ясною їжею — це може перевантажи­ти систему травлення. У дієтич­не харчування виноград часто включають як окремий перекус або добавку до легких салатів.

Ягоди винограду цінують не лише за багатий вітамін­ний склад, а й за гастрономічну гнучкість. Їх їдять свіжими, су­шать, вичавлюють сік, готують із них варення, соуси, салати, де­серти. Плоди можуть замінити цукор у випічці та напоях, а в ку­лінарних традиціях різних кра­їн вони стали основою як солод­ких, так і солоних страв.

Салат з грушами та виноградом

3 тверді груші, 1 качан са­лату-латук, 1 качан листово­го салату, 2 ст. ложки цукру, 4 ст. ложки горішків, 200 мл білого вина, 1 гвоздика, 150 г винограду, 200 г вершково­го сиру.

Для заправки: 3 ст. ложки апельсинового соку, 4 ст. ложки оливкової олії, 3 ст. ложки чер­воного винного оцту, дрібка цукру, сіль, перець.

Очистити груші від шкірки, розрізати вздовж на дві поло­винки, вирізати серцевину. За­лити холодною водою і залиши­ти на 20 хв. Потім воду злити. Закип’ятити у каструлі біле вино з цукром і гвоздикою. Поклас­ти груші і варити на малому вог­ні 10 хв. Дати охолонути, не виймаючи з рідини.

Горіхи обсмажити на сухій па­тельні до золотистого кольору, 4 хв.

Заправка. З'єднати у мисці апельсиновий сік, винний оцет, оливкову олію, цукор, перець та сіль. Ретельно збити вінчиком і поставити у холодильник на 30 хв.

Виноград вимити, обсуши­ти, розрізати кожну ягоду навпіл і вийняти кісточки. Змішати го­ріхи і виноград. Вершковий сир нарізати невеликими кубиками.

Салат розібрати на листя, ви­мити, обсушити, грубо нарвати і розкласти у порційні тарілки. Зверху покласти по половин­ці груші, наповненої сумішшю з винограду та горіхів. Посипати кубиками сиру. Заправку знову збити, полити салат.

Виноградний компот з прянощами

1 кг винограду, 300 г цу­кру, 2 л води, ½ лимона, 1 паличка кориці, 2 гвоздики, 1 зірочка бадьяну, 3 гілочки свіжої м’яти.

Добре промити виноград у гронах під струменем води. Дати воді стекти, після чого аку­ратно обірвати ягоди із гілочок і викласти їх на паперові сервет­ки висохнути.

Викласти ягоди винограду у 3-літрову банку (або 3 банки об'ємом 1 літр), за бажання до­дати вимиті й обсушені гілочки м’яти. Закип’ятити 2 літри пит­ної води і залити окропом ви­ноград у банці так, щоб рівень води приблизно на 2−3 пальці не доходив до шийки. Прикрити прокип’яченою кришкою бан­ку і залишити на 10−15 хв. Зріза­ти спіралькою цедру з половини лимона — лише жовту частину, а з м’якоті вичавити сік.

Злити з банки з виноградом рідину через марлевий фільтр або ситечко у каструлю і знову довести до кипіння. Додати цу­кор, лимонний сік, цедру та пря­нощі. Проварити сироп 2−3 хв.

Заповнити банку з виногра­дом киплячим сиропом разом із прянощами і відразу закрити. Перевернути банку догори дном і дати їй охолонути під пледом чи ковдрою. Зберігати у прохо­лодному темному місці.

Для компоту із винограду для поточного вживання покласти вимитий виноград у каструлю, додати прянощі і цедру. Вли­ти у каструлю із виноградом по­трібну кількість окропу — втричі більше, ніж винограду, залеж­но від того, якої насиченості хо­чете отримати напій. Цукру зна­добиться в 3−4 рази менше, ніж для консервації, додати до сма­ку, як і лимонний сік.

Варити компот на середньо­му вогні 6−8 хв після закипан­ня. Наприкінці можна покласти у компот гілочки свіжої м’яти.