Кавуновий день
3 серпня — неофіційний день кавуна. Першими почали відзначати це свято американці. Батьківщиною кавуна є Південна Африка. Нині у деяких країнах цього континенту можна натрапити на зарості дикого, гіркого на смак кавуна — колоцинта. Вже у Давньому Єгипті люди знали і вирощували цю рослину. Була вона відома і в Стародавньому Римі
Кавун їли свіжим або засоленим, також варили з нього мед.
У Х столітті на купецьких суднах ця баштанна культура потрапила до Китаю. В Європі кавуни вперше з’явилися приблизно у ХIII столітті, а в Америку вони були доставлені в ХVI столітті європейськими колоністами.
Чим корисний кавун
- Дуже низькокалорійний. У ньому понад 90% води і лише близько 6% цукру від загальної маси.
- Високий рівень лікопену (пігмент з групи каротиноїдів, могутній антиоксидант, надає рослинам червоного кольору) в кавуні знижує ризик серцевих захворювань. А вміст аргініну (умовно незамінна амінокислота, що входить до складу білків, необхідних для росту та відновлення клітин), покращує кровообіг і зменшує скупчення надлишків жиру. Кавун сприяє зниженню кров’яного тиску за гіпертонії.
- Містить холін (вітаміноподібна речовина, важлива для багатьох функцій організму, зокрема для роботи мозку, печінки та нервової системи), пригнічує хронічні запалення й допомагає підтримувати імунітет і здоров’я загалом.
- Одна широка скибка кавуна містить майже чверть рекомендованої добової дози вітаміну А, який стимулює вироблення колагену (основний структурний білок в організмі) й еластину (білок, який відіграє важливу роль у підтримці еластичності і пружності тканин, особливо шкіри та судин, підтримує волосся у зволоженому стані).
- Кавун багатий на калій і окис азоту, що дуже корисно для нирок. Завдяки сечогінним властивостям він допомагає вивести невеликі камені з нирок.
- Кавун використовують у лікувальному харчуванні за недокрів'я.