«Акварель — це таблетка радості і щастя»
У Львівській філармонії відкрили виставку провідних акварелістів світу, які віддали свої роботи для допомоги українцям, що постраждали від війни
У фоє Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика 17 жовтня відбулася унікальна подія, що відбулася вперше в Україні. Як розповіла на відкритті виставки «Моє серце з тобою» кураторка Зоріана Мірус, провідні акварелісти світу об'єдналися та передали свої авторські роботи для допомоги українцям, які постраждали від війни.
— Виставка триватиме протягом жовтня і листопада, — розповіла журналістці «ВЗ» пані Зоріана. — Вона — передаукціонна, і має на меті ознайомити глядачів із сучасними тенденціями акварельного мистецтва. В експозиції виставки представлено роботи акварелістів з 18 країн — Бельгії, Канади, Японії, Мексики, Нідерландів, Франції, Уругваю, Коста-Ріки, Швеції, Болгарії, Молдови, Албанії, Італії, Литви, Німеччини, Польщі, Франції та Чехії. Міжнародна акварельна подія «Моє серце з тобою» призначена для підтримки тих, хто постраждав від війни в Україні - це діти, люди з інвалідністю та військовополонені. Після завершення виставки відбудеться аукціон за підтримки Благодійного фонду «Із янголом на плечі». Це перша в Україні міжнародна акварельна подія такого цільового формату. Ініціатором події і автором проєкту є художниця Галина Отчич — президентка української філії IWS Ukraine.
За словами Зоріани Мірус, підготовка до відкриття виставки тривала ще від березня цього року. На заклик львівської художниці Галини Отчич, яка, до речі, багато років віддає свої роботи на благодійні аукціони, відгукнулися акварелісти, у яких болить серце через горе, яке принесла війна в Україні, які вболівають за долю тих, хто постраждав від російської агресії. Цей жест, каже кураторка виставки, є неоціненним внеском у підтримку тих, хто потребує допомоги, і свідчить про те, що мистецтво не має кордонів.
— Я цим проєктом живу вже вісім місяців, — розповіла журналістці «ВЗ» Галина Отчич. — Коли більшість робіт приїхали в Україну, мені з організацією втілення задуму допомогли Зоріана Мірус і керівництво Львівської філармонії. Усе почалося з того, що мені написав відомий аквареліст з Бельгії Клод Бергманс. Він написав роботу — діти під завалами, яка також представлена на виставці, «Чи знають вони, що зараз Різдво?».
Клод Бергманс мене знайшов через цю міжнародну організацію, у якій я є представником від України. До великої війни Україна брала активну участь в усіх міжнародних фестивалях і виставках, які проводила Міжнародна акварельна організація. Клод розповів, що його болить серце за те, що відбувається в Україні. Він побачив фото дітей, які опинилися під завалами внаслідок бомбардувань і написав картину. Згодом надіслав її мені. Розповів, що його дружина також акварелістка, і вони б хотіли свої роботи передати на аукціон. Обов’язковою умовою Клода Бергманса було, щоб виручені на аукціоні кошти пішли на допомогу постраждалим. Але не на зброю. Я роботи також даю на аукціони, але сама аукціонів не проводжу. Тому звернулася по допомогу до Ірини Плахтій, яка керує Благодійним фондом «Із янголом на плечі».
Це був лише початок. А далі пані Галина написала своїм колегам у Міжнародну спільноту з проханням дати свої роботи. Активно відгукнулися болгарські митці. Багато робіт уже надсилали, а ще кілька — у дорозі. Навіть президент Міжнародної спільноти акварелістів Атанур Доган надіслав свою роботу «Біль» — старенькі руки з жовто-блакитною стрічкою. А скільки робіт приїхало з Литви! Та що казати, — японський аквареліст Нагі Івасакі офірував свою роботу «Наше життя — це гра, або як вистава».
— Попри те, що за совєтів акварель намагалися «принизити», — каже Галина Отчич, — я обожнюю цей вид малярства. Акварель мене витягнула з онкозахворювання. Завдяки акварелі я жива-здорова. І дуже щаслива, бо я — малюю. Для мене акварель — це таблетка радості і щастя.
Знані акварелісти, які віддали свої роботи на підтримку українців, які потерпіли під час війни росії в Україні виставили таку ж вимогу, як і бельгієць Клод Бергманс — кошти з аукціону мають бути передані на оздоровлення і підтримку військових чи цивільних, але не на зброю.
— Пані Галино, бачу роботи тільки зарубіжних митців. А українські художники не хотіли брати участі у виставці і аукціоні?
— Та власне, що хотіли! Багато хто мені писав, що хочуть віддати свої акварелі на благодійність. Наступна така виставка у нас буде також міжнародна, але вже з українськими митцями. Правда, цього разу я дала на благодійність свої дві роботи. Зізнаюся, я хотіла зробити такий маленький «шок». Прізвища художників, чиї роботи є на виставці, раніше в Україні не були ніким представлені. Ми перші це зробили.
