«Герої помирають двічі: коли гинуть і коли про них перестають пам’ятати»

У чотирьох залах Львівського історичного музею представили понад три сотні експонатів.Це особисті речі, які колись належали тим, хто віддав життя за вільну Україну і став Героєм Небесної Сотні. Ці люди стали не лише ангелами, а й першими героями російсько-української війни.

Уперше виставку представили торік до 10-ї річниці Революції Гідності у Києві, а цьогорічну експозицію у Львові доповнено новими експонатами. Через особисті предмети й унікальні артефакти виставка розповідає історії людей, які стали ангелами. Виставка «розповідає», чому вони долучилися до столичного Майдану, якими були їхні життєві шляхи, що спільного мали Герої Небесної Сотні та яким був їхній усвідомлений вибір.

На відкриття виставки прийшли родичі тих, хто був учасником Помаранчевої революції і Революції Гідності. Багато з них віддали для поповнення експозиції особисті речі, які зберігають вдома, як реліквію. Але хотіли, щоб львів'яни і гості міста побачили ці речі, щоб зрозуміли, якими були їхні рідні, ті, хто вийшов чинити спротив у перші дні гібридної російської агресії.

З виставки ми дізнаємося, ким були у земному житті ті, хто став Воїном Небесної Сотні. Тут розповідають про Сергія Нігояна, якому назавжди лише 20 років. Про сейсмолога Юрія Вербицького, який поїхав підтримати Майдан, а потім його довго катували у лісі під Києвом. Про батька чотирьох дітей Валерія Опанасюка, про Ігоря Пехенька, у якого силовики поцілили аж чотири рази. Про поета Богдана Сольчаника… На фотознімках відвідувачі зможуть побачити хроніку подій 18−19 лютого 2014 року.

Небесна Сотня — це 107 осіб різного віку, які загинули під час Революції Гідності та навесні 2014-го внаслідок активізації сепаратистського руху, який підтримувала росія на сході та у центрі України. Це були люди різного віку (наймолодшому — 17 років, найстаршому — 82 роки), і навіть різної національності, з різними уподобаннями, захопленнями, але їх усіх об'єднувала любов до вільної України і ненависть до її ворогів. Так, вони любили Україну, можливо, навіть більше, ніж своє життя.

— Проєкт, який ми сьогодні представили у нашому музеї - значно ширший, — сказав на відкритті виставки директор Історичного музею Роман Чмелик. — Ми відкриваємо її у січні - напередодні Дня Злуки. Майдан — це як консолідований вираз злуки українського народу, злуки сходу і заходу, людей, непримиренних до ворогів і несправедливості, які зібралися 11 років тому на Майдані.

На відкриття виставки приїхав і директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло. «Ми хотіли привезти виставку до Львова, бо ваше місто стало своєрідним хабом — волонтерським, революційним, культурним, — сказав на відкритті Ігор Пошивайло. — Історія про героїв Небесної Сотні має бути відома не лише для рідних і знайомих, а для широкого кола співвітчизників. Бо Революція Гідності залишається актуальною і сьогодні. На виставці представлено 11 тематичних блоків — у яких розповідається, що привело Героїв Небесної Сотні до вчинення цього громадянського вибору».

Дружина Героя Небесної Сотні Андрія Дигдаловича — Наталія Дигдалович сказала, що такі виставки дуже важливі для родин загиблих. І про них обов’язково треба розповідати молоді. «Хто такі ці герої, звідки вони беруться? — запитала у присутніх пані Наталя. — Можливо, це спеціально навчені люди? Ні. Насправді, це звичайні люди, які жили таким самим життям, як й інші. Знаєте, кажуть, герої не вмирають. Це неправда. Вони помирають. І навіть двічі - перший раз, коли загинули, а вдруге, коли про них перестали пам’ятати. Тому ми маємо про них пам’ятати. І не лише у пам’ятні дні. Маємо пам’ятати, що завдяки їм ми маємо шанс жити».

А тим часом…

Виставка «Земні шляхи Небесної Сотні» триватиме до 4 березня 2025 року.