Боровики наробили шуму в урочищі Шум

Справжнє весняне диво! — у середині квітня науковцеві-природолюбові вдалося знайти на Старосамбірщині «правдиві» білі гриби. Боровики випередили графік своєї появи щонайменше на три місяці. Не останньою чергою це пов’язують із «достроковим» приходом літнього тепла.

Щасливцем, який надибав такі трофеї, виявився завідувач ка­федри теорії і практики жур­налістики Львівського національного університету ім. Івана Франка Мар’ян Лозинський.

На вихідні поїхав на малу батьків­щину — у село Кобло, і там його від­відала удача.

— Сталося це в урочищі Шум, — розповів кореспондентові «Високого Замку» щасливий грибник. — Так цю місцину назвали десь років зі сто тому через особливий мікроклімат у ній: за будь-якої погоди, навіть коли немає вітру, тамтешні дерева шумлять. Ліс тут змішаний — ростуть буки, граби, сосни, берези. Місцевість горбиста. Боровиків знайшов на сонячному боці лісу. Це вперше вони мені трапилися такої ранньої пори. А збираю їх з ран­нього дитинства.

Вихователь журналістських кадрів розповів, що торішнього сезону з рідного лісу припас 20 літрів консер­вованих білих грибів і 50 літрів — за­сушених.

— Особливо люблю збирати рижи­ки, — продовжує пан Мар’ян. — Дружи­на Марта готує з них справжні деліка­теси. Їх смакували багато моїх друзів в Україні та у Польщі. Зокрема, ректор Вроцлавського університету Марек Боярський. Пригощав ними своїх ко­лег, військовослужбовців.

На «тихе полювання» Мар’ян Ло­зинський часто бере зі собою голо­ву Личаківського райсуду м. Львова Сергія Гирича, професора Франко­вого університету Миколу Кобилець­кого, інших друзів. Подорожі лісом часто залишають у них і сумні вра­ження.

— Мене найбільше турбує ганебне поводження з природою, — зізнаєть­ся Мар’ян Володимирович. — Серце обливається кров’ю, коли бачу зло­діяння браконьєрів, які масово ви­нищують ліси. Через це, не дай Боже, може статися так, що незабаром і ди­чина тут не водитиметься, і гриби не ростимуть…