Передплата 2025 «Неймовірні історії життя»

«Із опеньків на Різдво у мене буде борщ із варениками-„вушками“…»

Поки ще осінь тішить нас погожими днями, любителі «тихого полювання» не проминають нагоди збільшити свої грибні запаси на зиму. Найзатятіші шукають за «елітними» боровиками, з них на Святвечір готуватимуть культову різдвяну страву — пісний борщ з «вушками» (маленькими, із защепленими краями, пельменоподібними варениками із грибною начинкою)

Від дому Ганни Плонської опеньки ростуть за якихось сто метрів. Фото автора.
Від дому Ганни Плонської опеньки ростуть за якихось сто метрів. Фото автора.

А от пенсіонерка Ганна Плонська зі села Лапшина на Тернопільщині переконана: «вушка» повинні бути приготовлені із сушених (а потім зварених, дрібно змелених) опеньків. Така у неї вдома давня традиція. Саме тому збирає у ці дні опеньки.

До лісу пані Ганні як рукою сягнути, від хати він за якихось сто метрів, на горі. Шукати опеньків довго не треба — вони ростуть тут ледь не на кожному старому, оброслому мохом пні. На «вушка» опеньків уже собі назбирала. Тепер шукає маленьких цих екземплярів, яких місцеві жартома називають «цвячками». Із цих красунчиків буде ще одна грибна страва, її «фірмова» — опеньки квашені.

Велика радість - милуватися цими опеньками-«цвячками». А споживати їх квашеними - подвійне задоволення… Фото автора.
Велика радість - милуватися цими опеньками-«цвячками». А споживати їх квашеними - подвійне задоволення… Фото автора.

День тому мій син Володя приніс два відра цих «цвячків», тепер і я збираю їх, — каже колишня працівниця рільничої бригади у колгоспі.
На наше прохання пані Ганна ділиться рецептом квашення опеньків:

Перебираю їх, чищу, у двох водах полощу. Скидаю у мидницю (таз), додаю два кулаки солі і залишаю на ніч. Рано встаю, знову полощу опеньки у двох-трьох водах, ставлю їх варити. Так довго треба варити, щоб опеньки впали на дно. Кинула ці відварені гриби на друшляк, щоб стекла вода, додаю часнику, лаврового листя, перцю, солю. Перекладаю всю масу у поливане відро, накриваю марлею і притикаю гнітом — взяла для цього три пластикові пляшки з водою. Ставлю, щоб мої опеньки пустили сік, пройшли часником. Заквасяться вони десь через два тижні. А вже потім можна діставати. Додаю цибульки, олії - і на стіл.

77-річна пані Ганна каже, що найбільше любить смакувати квашеними опеньками її внук Ігор, воїн ЗСУ. Зараз він поправляє здоров‘я. А як навідається додому — обов‘язково пригостить його цим своїм делікатесом. Із задоволенням приготує захисникові, всім домашнім ароматної грибної підливи чи борщу із боровиками — насушила їх чотири трилітрова слоїки.