Хто такі брахіцефали?

Мопси, пекінеси, французькі бульдоги… Вони давно живуть пліч-о-пліч із людьми, гуляють парками в нашийниках, привертаючи увагу перехожих своїми милими пласкими мордочками. Проте чи заводили б їх люди, якби заздалегідь знали, що життя їхніх улюбленців буде суцільним стражданням? Чи не найбільш проблемною групою порід є брахіцефали — собаки з пласкими мордами. Вони більше схильні до розвитку захворювань серцево-легеневої та інших систем, а також до проблем з окремими органами.

Хто належить до брахіцефалів і що з ними не так

Собаки-брахіцефали вирізняються скороченою пласкою мордою та звуженими ніздрями. Найбільш відомими представниками є мопси, французькі та англійські бульдоги, пекінеси, боксери, шарпеї, ши-тцу, а також собаки породи японський хін. Короткоморді песики з великими очима і приплюснутим носиком викликають у людей захват. Декому видається милим сопіння та хропіння, яке брахіцефали видають під час дихання. Проте такі привабливі особливості насправді пов’язані з розладами, на які страждають ці собаки. У дослідженні видавництва Springer Nature на прикладі мопсів розглянуто вади здоров’я короткомордих собак.

Стандарти породи диктують, що мопс не повинен бути худим та довгоногим — саме тому майже всі мопси хворіють на ожиріння. Коротка морда спричиняє синдром брахіцефальної обструкції дихальних шляхів — більша частина собак цієї породи страждають через ускладнене дихання. Саме через цей розлад мопси хропуть уві сні чи під час активного руху. Їм важко долати фізичні навантаження, під час них у собаки може статися набряк дихальних шляхів. Якщо не надати тварині термінову допомогу, вона може померти від зупинки дихання.

Мопси схильні до виразки рогівки — вона виникає через заворот повік чи неправильний ріст вій. Власники мопсів, пекінесів та інших короткомордих собак нерідко стикаються з випаданням очей улюбленців — черепна коробка мопса влаштована так, що для очей залишається мало місця. Інколи очні яблука виступають за орбіти, і для того, аби повернути їх на місце, потрібне втручання людини. Через таку анатомічну будову черепа мопси не можуть повноцінно кліпати й як наслідок мають пересихання очей.

Не все добре й зі шкірою — для мопсів є великий ризик мати дерматит шкірних складок. Особливо багато їх на мордочці собаки, тож вона потребує особливого догляду. Старіючи, мопси стають більш схильними занедужати на перелічені хвороби, а також ризикують отримати ряд інших: отит, алергії, демодекоз (ураження шкіри кліщем), головний біль, проблеми з хребтом.

Чому люди вважають мопсів милими?

Велика голова, виразні опуклі очі, зморшкувата мордочка — такі риси відповідають будові обличчя немовляти, що видається людям неймовірно привабливим. Господарі мопсів демонструють сильнішу емоційну близькість зі своїми собаками, ніж власники інших брахіцефалів. Мопси зовсім не схожі на своїх предків-вовків. Їх характеризують як спокійних та ласкавих собак і рекомендують як ідеальних улюбленців для сімей із дітьми. Мопси справді мають знижений ризик розвитку агресії.

Як зарадити мопсам?

Перший крок — усвідомлення проблеми. Завдяки наявним дослідженням можна дізнатися, чому короткоморді тварини страждають, і як за ними доглядати. Другий крок — прагнути заборони розведення брахіцефалів на державному рівні, як-от у Нідерландах. Там заборонили розведення короткомордих улюбленців ще 2014 року, проте громадяни обходили закон, продаючи тварин нелегально. 2023 року заборони було запропоновано оновити й посилити. Пропозицію прокоментував Піт Адема, міністр культури, природи та якості продуктів харчування. «Ми робимо життя невинних тварин нещасним лише тому, що вважаємо їх милими», — каже міністр.

Третій крок — бути свідомим господарем. Якщо ви вже маєте короткомордого улюбленця, необхідно дбати про нього належним чином. Про свій досвід догляду за собакою-брахіцефалом розповіла киянка Ніколь Кліментьєва, власниця французького бульдога, на ім'я Тіффані.

Тіффані - тендітна, активна та весела «дівчинка», якій незабаром буде вісім місяців, розповідає господарка. Ніколь мріяла про французького бульдога все життя. Дівчина знає про проблеми зі здоров’ям, властиві брахіцефалам. «Проблеми з диханням, проблеми з серцем, а також ця порода схильна до алергії», — каже господарка бульдога. Ніколь не помічала в Тіффані труднощів із диханням та зайвою вагою: собака проводить багато часу на свіжому повітрі, Ніколь привчає її до руханки.

Дівчина консультувалась із ветеринаром щодо запобігати хворобам своєї улюблениці. Собаки тієї ж породи, що й Тіффані, потребують догляду за шкірою. Треба регулярно протирати їм складки на шкірі та слідкувати, щоб не пересихали носик і лапки. Купати собаку треба раз на місяць. Також дівчина щодня протирає собаці очі, проте оскільки тварина здорова, особливий догляд за очима їй майже не потрібен.

Що власниця французького бульдога думає про заборону розведення короткомордих собак? «Я вважаю, що неправильно забороняти розведення тварин будь-якої породи, бо кожен заслуговує на життя», — каже дівчина. Про відповідне рішення уряду Нідерландів вона чує вперше.

Юлія Баженова