«Бойові» птахи воїна Олександра Птиці: жартома називає їх дронами

Кілька днів тому Сашко знайшов у траві безпорадне білченя — видно, випало із дупла, а доросла білка не встигла повернути його додому. Роль ма­тері перебрав на себе фронтовик.

Ма­люка (назвав його Тамагочі, з японської - віртуальний домашній вихованець) го­дує молочною сумішшю, яку дають груд­ним дітям. Інструментом для годування слугує пластмасовий корпус одноразо­вого шприца. Після ситного сніданку Та­магочі лапками скубає пишну бороду во­їна, думаючи, що то — підстилка у рідному гнізді, а потім згортається калачиком у камуфляжну панаму або пірнає у теплу флісову куртку Олександра і засинає там солодким білчиним сном..

У воїна Птиці живуть також кілька врятованих і приручених птахів, зокре­ма сова Варвара і орел-могильник Ма­вік Третій. Сашко, іронізуючи з росій­ських пропагандистських наративів, жартома каже, що цих птахів в «україн­ській біолабораторії» зробили бойови­ми дронами — навчили з висоти кидати у ворожі окопи гранати. Змонтував від­повідне постановочне відео. Розвива­ючи свою дотепну легенду, військовослужбовець-природолюб називає своїх пернатих улюбленців дронами із каме­рами денного і нічного спостережен­ня. Має на увазі, що орел полює на свої жертви у світлу пору доби, а сова, відпо­відно, — у темну.