Чорнобривців насіяла мати…

Не встигли у Національному реєстрі рекордів України зареєструвати рекорд з найбільшої кількості томатів з одного куща — 192, як з’явився новий рекорд. Військова пенсіонерка Тетяна Газа з Ужгорода виростила чорнобривці заввишки 2 метри 14 сантиметрів! І це при тому, що жодних добрив пані Тетяна у грунт, де виросли чорнобривці-рекордсмени, не вносила! Бо природа може давати неймовірні плоди. Про це журналістці «ВЗ» розповіла керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

У Книзі Національних рекордів є категорія, що називається «Жива природа». У цій категорії кожен рекорд викликає неймовірне захоплення і здивування, — каже пані Лана. — Природа і справді на це заслуговує. Ця категорія у нас зареєстрована до міжнародних стандартів. Але саме в Україні ця категорія настільки різноманітна, бо на наших територіях живе практично уся флора і фауна. Рекорди, які встановлює природа, — є великою цінністю для людей. До нас недавно звернулася жінка з Ужгорода, надіслала фото своїх чорнобривців. Однією з умов реєстрації рекорду є повна відсутність додавання міндобрив, органічних чи хімічних добрив, бо у такому випадку не було б зафіксовано рекорду. Пані Тетяна розповіла, що вона не те, що не удобрювала грунт — це земля після будівництва. Жінка розповіла, що посіяла чорнобривці, щоб прикрити ту землю. І навіть не знає, який це сорт. Поливала город, то вже й ті чорнобривці поливала також. Чорнобривці виросли фактично на камені… Висота куща 214 сантиметрів. Нічого подібного в Україні досі не було.

— От і томати недавно стали рекордсменами…

— І не лише це. Можу назвати ще кілька природніх явищ, які справедливо заслужили на рекорди. До прикладу, ми зафіксували найдовші роги у козла. Такого козла має господиня у селі Першотравневе, що на Одещині. Після того, як ми зафіксували рекорд, то козел Пірат став знаменитим далеко за кордоном. Його роги мали по 94 см кожен. А розмах ріг — 110 см. Тобто йому, щоб кудись зайти, треба було відчиняти широко ворота. А ще у нас є рекордсмен у категорії «Найвищі вуха, що стирчать» — у собаки. Ми звикли, що довгі вуха у собак висять — аж до підлоги. А у цьому рекорді цікаво те, що у цього собаки вуха стояли, як у зайця. Для нас це був дуже важливий рекорд через те, що цього собаку дівчинка забрала з притулку. Попри те, що однокласники їй казали, для чого брала таку собаку, бо, мовляв, хтось з них мав вівчарку чи пітбуля. Нам було важливо показати не лише цим дітям, а усім, що собаки з притулку можуть також встановлювати рекорди України. Найголовніше, що такі собаки дуже віддані своїм господарям. Бо добре розуміють, звідки їх витягнули і прихистили люди. Стають дуже прив’язаними до людини, яка їх рятує.

— Пані Лано, але ж ви також забрали собаку з притулку?

— Так, це правда. Наша Дзиґа стала першою собакою, яка літала на параплані у тандемі зі своїм господарем. Ми хотіли показати, що собака може бути настільки вірною господарю. І що, що вона з притулку, але вона може встановлювати рекорди, чого, можливо, не могли б зробити деякі породисті пси.

— То це ви літали з Дзигою?

— Ні. Мій чоловік. Він — пілот міжнародного класу. Дзига настільки хвилювалася, коли він летить, а вона — на землі. Вона не знаходила собі місця, бігала по тій землі, до речі, і чітко бачила, де її господар, хоча літало одночасно багато парапланеристів. А коли чоловік робив посадку, вона стрімголов мчала у те місце. І одного разу чоловік запропонував взяти її зі собою. Ми замовили спеціальне екіпірування для неї.

— Мабуть, їй було дуже страшно?

—  У неї був олімпійський спокій. Ми знімали усе на дві камери, бо реєстрували рекорд. Дзиґа чула, як б'ється серце господаря, мабуть, це її заспокоювало.

— Направду, цікаво…

— А знаєте, яка може бути найбільша капустина? Вона заважила 14 кг 20 грамів. Її діаметр був 1 метр 20 см. Правда, міряли не лише качан, а й ті листки, що є навколо. А ще ми зареєстрували найбільшу ягоду лохини — 30,5 мм у діаметрі, а заважила майже 9 грамів. І це ще не всі рекорди, бо наша природа і справді може багато чим нас здивувати…