«Чуєш, брате, кру-кру…»

У ці осінні дні вечірнє, а частіше — нічне небо пронизує протяжний тужливий звук. То з висоти подають свій прощальний голос журавлі, які через місяць-півтора після лелек теж вибираються зимувати на південь. Своєю сумною піснею вони навіюють нам легкий смуток за літом. Дехто бачить якийсь віщий знак — і при цьому згадує журливу пісню Богдана Лепкого, рядок з якої винесено у наш заголовок. Та чи варто сліпо вірити повір'ям, прикметам, піддаватися забобонам?

Багато цікавого із життя сірих журавлів розповів нам один з найвідоміших вітчизняних орнітологів — професор кафедри зоології Львівського національного університету Андрій Бокотей.

Не сумують — просто спілкуються між собою

— У кожного виду птаха своя пісня, свій поклик, — каже науковець. — Це у них такий спосіб комунікації у зграї, який виробився у процесії еволюції. А люди придумали собі, що журавлі курличуть, скаржаться на свою долю, плачуть. Це не так. До речі, коли летить зграя, голос молодих птахів відрізняється від голосу дорослих. Молоді більше пищать, а старші — крукають…
Вожаком журавлиної родини є найдосвідченіший, найсильніший птах. Він очолює зграю. Клином його родичі-журавлі летять недаремно: тим, хто летить позаду, це допомагає подолати турбулентність, так легше погасити збурення повітря, яке спричиняють крила переднього птаха.

Про «компас» журавлів

У польоті птахи орієнтуються за багатьма ознаками. Досвідченіші напрям руху визначають за орієнтирами, які бачили вже раніше, який їм запам’ятався, до якого звикли — дороги, дерева, водойми. Журавлі — здебільшого нічні мігранти. Можуть орієнтуватися за Місяцем, за зорями, за магнітним полюсом Землі.

— Колись вважалося, що птах, який здійснив першу міграцію, все життя летітиме тим самим маршрутом, — продовжує Андрій Бокотей. — Однак це не так. У Природничому музеї Львова зберігається опудало загиблого журавля, якого я привіз з Карпат. Напевно, він у тумані розбився до опори лінії електропередач або його вдарило струмом. Цей птах (назвали його Оуто) народився у Фінляндії, тамтешні орнітологи його закільцювали, причепили йому до ноги супутниковий навігатор-передавач. Із цим приладом журавель перший раз полетів зимувати в Іспанію — і повернувся додому. Наступного року, як показало дослідження, він мігрував через Крим і Туреччину в Африку. На третій раз полетів ще іншим маршрутом — через українські Карпати. Там, на жаль, і загинув… Ми підібрали Оуто, а дорогий супутниковий передавач відправили фінським орнітологам.

На відміну від лелек, живуть відлюдькувато

Краєм, де квартирують ці птахи, є виключно Полісся, тамтешня болотиста місцевість. Журавлі гніздяться у важкодоступних місцях, їхні гнізда завбільшки два метри у діаметрі розташовані переважно на високих деревах, які оточує вода. У гнізді журавля завжди два яйця (у лелек їх може бути і чотири).

На відміну від бузьків, які селяться поблизу людей, журавлі — вкрай обережні, лякливі птахи. Вони занесені у Червону книгу України, ведуть дуже потайний спосіб життя. Харчуються різноманітними водяними рослинами, комахами.

В Україні побутує ще один вид журавлів — степовий. Живе на півдні. Має інший вигляд, менший від сірого журавля, має іншу поведінку.

Зимують наші журавлі частково на півдні Іспанії, частково — на африканському континенті.