Передплата 2025 «Неймовірні історії життя»

Лелеки забирають зі собою літо…

На тілі деяких птахів встановлено супутникові передавачі

Під час кільцювання лелеченят на Волині. Супутникові передавачі дають змогу відстежувати їхні мандри у теплі краї. Фото Ольги МАТЕЙЧИК
Під час кільцювання лелеченят на Волині. Супутникові передавачі дають змогу відстежувати їхні мандри у теплі краї. Фото Ольги МАТЕЙЧИК

Напевно, і ви помітили: лелечі гнізда майже спорожніли, бузьків не видно на луках, пасовищах. Є пояснення цього: після піврічного побутування вдома ці улюблені в нашому народі птахи вирушили зимувати на чужину.

— Рідко який лелека зали­шився вдома, більшість уже полетіла, — розповідає корес­пондентові «Високого Зам­ку» професор Львівського національного університе­ту ім. Івана Франка, орніто­лог Андрій Бокотей. — Через наші території пролітають ще й птахи, що живуть на півночі, тому їхні зграї можна буде по­бачити ще у вересні. У гніздах подекуди залишилися окре­мі бузьки, яким летіти поки що не хочеться. Можливо, не ма­ють сил. А може, вважають, що їм ще не пора — у кожного птаха свій біологічний годин­ник: хтось стартує швидше, а хтось пізніше.

Науковець згадує: цього року він з колегами закільцювали кілька молодих лелек у В’язовій на Львівщині і у Шацьку Волин­ської області. Двом пташеня­там поставили супутникові пе­редавачі - із цим обладнанням допомогли польські друзі.

Тож тепер політ цих лелек можна відслідковувати онлайн. Зроби­ти це може кожен, якщо зайде на сторінку Західноукраїнсько­го орнітологічного товариства у Facebook, де вміщують інфор­мацію про перельоти цих лелек.

— Ми позначили лелек із су­сідніх гнізд, — пригадує пан Ан­дрій. — Перший птах стартував у чужину на 10 днів раніше від другого. І цей перший уже до­лає Туреччину, а другий ще бов­тається на Тернопільщині біля Бучача…

По дорозі лелеки зупиня­ються переважно по полях, де орють трактори, сіють — там лег­ко і швидко можна добути корм.

Ми поцікавилися у вченого, чи цього спекотного літа леле­кам не бракувало їжі.

— У різних місцях було по-різному, — каже Андрій Боко­тей. — Де були кращі погодні умови, де пройшло більше до­щів, а, отже, була краща кор­мова база, пташенят бузь­ки виховали по троє. А де було спекотніше, лелеченят з’явилося менше. Про циф­ри можна буде сказати пізні­ше. Цього року відбувся Вось­мий міжнародний облік білого лелеки — всі європейські краї­ни включно з Україною рахува­ли своїх лелек. Отримано ве­личезну кількість інформації. А проаналізують її приблизно за рік. Десь у гніздах вилупило­ся двоє пташенят, троє, а десь було їх і чотири…