Лелеченят «охрестили» «Світязем» та «Лукою»
Вперше в Україні окільцювали білого лелеку та встановили передавач, який в реальному часі відстежує місцеперебування птаха
На мальовничій вулиці Незалежності у Шацьку, що на Волині, чи не на кожній електроопорі оселились лелеки. Чорногузи позують на одній нозі на фоні кінематографічних хмар…
На виїзді з селища — група енергетиків зі спеціальною технікою: краном з люлькою. Поруч оглядає птаха орнітолог Андрій Бокотей, спільно з колегою з Кракова Казимиром Валашом.
Фахівці піднялись краном до гнізда лелеки та опустили донизу чотири лелеченяти. Їх вже поміряли, оглянули, а всі показники, включно з розміром гнізда та часом «візиту», записали у спеціальну анкету.
«Я веду всі записи: заміри довжини, маси, номер кілець», — розповідає іхтіолог Віктор Демчук, який асистує орнітологам.
Поруч у небі витає мама-лелека і нервується, що до її гнізда «вдерлись» люди.
Для чого ж залучили стільки фахівців та техніки? Все просто: 2024 — рік, коли вся Європа обліковує білого лелеку, це восьмий міжнародний перепис. До наукової роботи долучилась й Україна. Але особливістю цьогорічного обліку птаха у тому, що на пташенят встановлюється передавач з супутниковим звʼязком та сонячною батареєю. Відтак, орнітологи наживо бачитимуть переміщення лелек, їх траєкторію та поведінку.
«Перший рік кільцюємо білого лелеку на Волині і вперше ставимо мічення супутниковими передавачами білих лелек в Україні. Цей проєкт дасть зрозуміти куди полетять лелеки. Через передавач, який живиться за допомогою сонячної батареї, будемо відстежувати птаха впродовж всього його життя. Ці закільцьовані лелеченята повернуться назад в Україну лише після статевого дозрівання, це близько чотирьох років. Впродовж всього цього часу ми стежитимемо за птахом», — розповів орнітолог Андрій Бокотей.
«На території Шацької ОТГ обліковуємо близько 120 гніздових пар білого лелеки. Гнізд є більше, але не всі заселені. Лише на цій вулиці Незалежності 18 гнізд, з яких 11 заселені. Чому так багато на одній території? Варто подивитись на схід, де все заболочено, кормова база тут хороша», — розповів заступник директора з наукової роботи Шацького національного природного парку Василь Матейчик.
Однак, не всіх птахів вдасться «поставити на облік». Звичайні кільця, до речі, з написом Kyiv, поставили 16 птахам, а от gps-трекери лише двом.
«Ми в Польщі організували 36 груп, які кільцюють птахів по всій країні. Займаємось цим проєктом з 2019 року. Загального кошторису проєкту нема. Однак, приблизна ціна одного передавача з супутниковою навігацією — тисяча доларів. Є шанси, що цьогоріч ми отримаємо кілька десятків трекерів, адже сподіваємося на фінансування наших партнерів, енергетиків», — розповів доктор Казимир Валаш.
Двох лелеченят з gps-треками «охрестили»: одного — «Світязем», іншого — «Лукою» (затока на озері Світязь). Імʼя записали в «паспорт», тобто облікову карту. Чи це «хлопчик», чи «дівчинка» — визначатимуть за допомогою генетичного тексту, у кожного птаха взяли пірʼїнку для аналізу. Саме ці птахи, які цьогоріч вилупилися з яйця, першими вирушать в політ. А от чи повернуться в рідне гніздо — покаже час…
Тим часом…
Минулого літа я теж долучилась до кільцювання лелеки, щоправда, червонокнижного чорного. То ж орнітолог Андрій Бокотей розповів про цьогорічний «обʼїзд» гнізд на території Шацького поозерʼя.
«Ситуація з чорним лелекою складна, близька до поганої. Дуже мало заселених гнізд, птахи прилітають, гнізда ремонтують, але ні яєць, ні пташенят нема. Очевидно, погана кормова база, несприятливі погодні умови», — підсумував орнітолог.
