Ексклюзив з музейної виставки у Бориславі: з телефон – апарату часів Франца Йосифа можна на сучасний смартфон подзвонити

Сьогодні в Бориславі почала працювати виставка телефонів, або ж, як «охрестив» подію її автор, «Музей історії телефонів Юрія Тудрія»

Локацією для музейної експозиції, яка складається з кількох десятків цілеспрямовано зібраних упродовж багатьох років телефонів, таких собі «трофеїв» автора, які підлягають лише демонстрації й не продаються, обрали просторий хол розташованого в центрі міста кінотеатру «Каменяр». Триватиме виставка з 10 по 15 липня.

Аби відвідувачам було зручно та комфортно, власник колекції подбав не лише про те, щоб був вільний доступ до кожного з його «експонатів». Він ще й доклав максимуму зусиль, аби найдопитливіші з відвідувачів отримали відповіді на всі свої запитання, дістали задоволення від побаченого та почутого. Терпеливо та ґрунтовно відповідаючи на запитання людей, відразу ж свої відповіді «унаочнює» за допомогою представлених на виставці-музеї експонатів.

Охочі, як це, наприклад, зробила сім’я Генюків мали можливість, подзвонивши з ретро – телефонів, поспілкуватись із своїми рідними. Маленька Аня зробила це за допомогою «змонтованого» на стіні холу апарату. Звиклі до сенсорного набору дитячі пальчики довго не могли собі дати раду з пружним телефонним диском ретро-апарату, але, коли це вдалося, відразу ж пролунав голос із смартфона її матері «Чую тебе, донечко. Добре чую». Так само добре було чути голос Анниного діда Василя, коли до нього, аби пересвідчитись у справності популярного в радянську добу телефон-автомату, з якого можна було подзвонити, вкинувши в монетний приймальник 2 копійки, номер своєї «половинки» набрала бабця Тамара.

Бабуся Тамара телефонує до діда Василя. Фото автора
Бабуся Тамара телефонує до діда Василя. Фото автора

-Оце, - показує Юрій Тудрій на лежачий на демонстраційному столі чорного кольору апарат, - телефон часів Еркюля Пуаро. Не той самий, з якого дзвонив та провадив свої успішні слідчі справи головний герой романів Агати Крісті, але з того самого сімейства.

У всіх випадках, які мали місце у час нашої присутності на експозиції, зв’язок працював бездоганно. Навіть більше. Користувачі ще й задоволення мали. Бо одна справа, коли телефонний дзвінок за сучасною банальною звичкою здійснюється із твого смартфона на інший гаджет, і зовсім інша – коли твій дзвінок приймають на апараті, якими свого часу користувались популярні персонажі з детективних романів Агати Крісті.

Або, скажімо, із збереженого до наших днів чудо зв’язку часів Франца Йосифа. Це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. І такі апарати на виставці є!

Важко пояснити, як автору музейної виставки та власнику дивовижної ретро колекції вдається знаходити та збирати, постійно поповнювати свою колекцію. Аби це збагнути, мабуть, самому потрібно бути в душі колекціонером. Любов до ретро – телефонів у Юрія Тудрія, як він сам же стверджує, почалась із дитинства. Це - його хобі. Із часом воно стала чимось більшим, ніж індивідуальним, особистим захопленням. Юрій, знайшовши порозуміння та підтримку в навчальних закладах, почав організувати виставки для учнів. Не раз виїжджав у табори відпочинку, де читає для дітей лекції про електрифікацію та електричний зв’язок.

Скільки експонатів виставлено на музейній виставці в Бориславі? Відповісти на це запитання Юрій Тудрій не захотів. Мотивує це тим, що чисельність його експонатів постійно змінюється у бік збільшення. Як це відбувається, добре знають колекціонери. Не раз апарат, який згодом стає предметом гордощів колекціонера, збирається упродовж багатьох років. Корпус, диск, трубка, як і інші деталі, потрапляють до рук із різних джерел. Лише після довгих, напружених пошуків, і то не завжди, увінчуються успіхом, винагороджуються успіхом зусилля таких людей.

Схожі новини