Передплата 2024 ВЗ

На полонині народжується автентичний сир

Виготовляють ґазди коров’ячу бринзу, будз, масло та па­ралельно розвивають зелений туризм

На висоті майже 1 300 м над рівнем моря розкинулася карпатська полонина Бибратківка. Тут хазяйнував ще дід Івана Максим’юка. Свою справу він згодом передав синові, на долю котрого припала радянська колективізація зі всіма її наслідками.

2011 року пан Іван ви­рішив відновити родинну справу і почав розвивати на Бибратківці власне господарство. А вже че­рез три сезони вийшов літувати на полонину.

Сьогодні разом зі старшим сином (також Іваном) мають 9 га землі, утримують 12 дійних корів, три кози, троє телят, кіль­ка коней. Потрохи до роботи долучається й молодший син Василь.

Виготовляють ґазди коров’ячу бринзу, будз, масло та па­ралельно розвивають зелений туризм.

Зараз Іван Максим’юк (син) — наймолодший ватаг в Україні. Уже сім років допомагає бать­кові, а останні три тато довіряє йому всю роботу.

Сирний сезон на полонині триває від травня до вересня. Робочий день розпочинається о 5-й годині ранку. Спочатку до­ять корів, потім переробляють будз у бринзу. Старовинні ре­цепти передаються з покоління в покоління.

Незважаючи на юний вік, Іван виготовляє понад 100 кг сиру.

Дозрівають гуцульські смаколики. Фото з домашнього архіву Максим’юків
Дозрівають гуцульські смаколики. Фото з домашнього архіву Максим’юків

Коли після школи починав, то однолітки переконували не йти на полонину (мовляв, там не­має нічого хорошого). «Але цю справу треба по-справжньому любити, не боятися важкої фі­зичної роботи. Там немає нічого страшного. Моя сестричка лише в третьому класі, але вчиться до­їти корів. Для нас це звична річ», — розповідає хлопець.

У давній дерев’яній хаті, що слугує сироварнею, постій­но горить ватра. На ній гріють молоко, воду, а зверху коптять сир. Готовий будз деякий час стікає. Потім його перемелю­ють м’ясорубкою на бринзу. До речі, нещодавно вона офіційно отримала статус продукту із за­хищеним географічним зазна­ченням, адже виготовлена за автентичними рецептами.

«Додаємо молоко враніш­нє і вечірнє, сюди ж вливаємо сичужний фермент ґлєґ, який сприяє утворенню сиру. Його рубаємо, потім перебиваємо. Через дві години, коли маса осяде, насипаємо в марлю, щоб стекла зайва рідина. Виходить ексклюзивний продукт», — роз­повідає юний ватаг.

На полонинах уже заверши­ли випасання і відправили тва­рин зимувати. Тож горяни очіку­ють наступного сезону.

Читайте також: На рапанову ферму — як в операційну: в бахілах, білому халаті, шапочці і масці…

Схожі новини