Передплатити Підтримати

«Все життя моє - це суцільні виставки»

В Арт-галереї «Мадам Пальмгрен» відкрилася виставка знаного художника Петра Старуха


Фото Тетяни Данілової

В Арт-галереї «Мадам Пальмгрен» 22 жовтня відкрилася ювілейна виставка «За межею» знаного львівського митця Петра Старуха. В експозиції представлено нові акварельні роботи поряд зі скульптурою автора. Умовно свою виставку митець назвав «За межею». Назва виставки — загальний контекст, кожен, на думку пана Петра, може включити фантазію і перейти за межу власної уяви.

Фото Тетяни Данілової

— Не можу сказати, що моя виставка чомусь присвячена, — розповів в ексклюзивному інтерв’ю журналістці «ВЗ» Петро Старух. — У мене виставки відбуваються майже щороку, починаючи з 80-х років минулого століття. А перша персональна виставка відбулася 1992 року у Національному музеї, що у центрі Львова. Все життя моє — це суцільні виставки. І ніколи не робив жодних присвят. Хіба що у роботах над такими темами, як трагедії 30-х років, чи, до прикладу, Чорнобильська трагедія. Тому моя теперішня виставка також не має присвяти, хоча й ніби присвячена до мого ювілею, бо у мене рік ювілейний. Оскільки організовувати її мені допомагали багато людей, то й так і вийшло, як співається у пісні Вакарчука «Все сталося само собою…».

— У чому ідея виставки?

— Щоб людина отримувала не просто насолоду від гармонії, несподіваності, що веде за собою фарба, вода, зануритися у асоціативний світ — одночасно у стихію природи і одночасно творчого начала людського, що існує у кожному з нас.

Фото Тетяни Данілової

Коли було зроблено збірку цих робіт, я запитав себе: «А як має називатися ця виставка?». І сказав собі сам, що це — «За межею». Тобто я перейшов за межу зробленого і вже тепер можу подивитися, як кажуть, з іншого берега, бо крокувати треба далі і щось відкривати для себе знову нове.

— На виставці представлено і художні полотна, і скульптури. Що вам ближче — скульптура чи полотно?

— Знаєте, я можу творити музику, писати прозу чи поезію, можу вийти на подвір’я і займатися скульптурою, або переїхати у цех і працювати із зварювальниками і робити скульптурні речі. Дуже багато відбулося від того часу, коли я починав свою творчість, і до тепер. Тобто я пройшов різні етапи, бо ж працював навіть у рок-гуртах, займався сценографією та різних проєктах. Коли до мене приходить натхнення, то беруся за ту справу, яку вважаю, що саме зараз я готовий до її реалізації. А у проміжку між тим отримую насолоду від музики або від слова.

— Скільки робіт загалом представлено на цій виставці?

— Небагато, бо саме зараз ще готуюся до виставки у Тернополі. Тож в Арт-галереї «Мадам Пальмгрен» представлено лише 15 художніх робіт і чотири скульптури з різних років. Є одна робота в дереві, хоча виглядає вона, як метал. Над цією роботою я працював довго.

Читайте також: «Для ролі змінив зачіску і навчився виконувати реп»