Побачити 505 відтінків білого та блакитного Антарктиди

Відтепер кожен охочий, придбавши квиток до природознавчого музею, зможе познайомити з Антарктидою, її жителями — не лише пінгвінами та китам, а й з полярниками.

Напередодні офіційного відкриття для журналістів організували передпоказ виставки. На захід я прийшла за декілька хвилин до початку, тож мала змогу побачити останні приготування…

…Провідний науковий співробітник Андрій Бокотей ще у «робі» засвердлює останній шуруп, працівники натирають до блиску скло, біолог Сергій Глотов оглядає розташування експонатів, а кураторка виставки Наталія Дзюбенко поправляє щойноподаровану брошку-пінгвіна. Кожен у цей проєкт вніс свою «лепту».

"До тюленів та пінгвінів звикаєш, а от побачити гриби було неочікувано"

Найперше Сергій Глотов все відфотографував, на Антарктиді в експедиції відбув дві зимівлі поспіль. Для нього фотографія — стиль життя і відпочинок водночас. Попри основну наукову діяльність на крижаному континенті - фотографував то пінгвінів, то тюленів, то китів.

«Хвіст у китів унікальний, кожна особина має свою форму та забарвлення — це як відбитки пальці у людей. Десятки їх сфотографував, так само як пташенят пінгвінів, хоча всі на виставці, очевидно, не помістились. Чого не очікував сфотографувати в Антарктиці, так це гриби, один з видів ще навіть не названий, він описується науковцями», — розповідає полярник з досвідом Сергій Глотов.

«В Антарктиці більшість днів — непогода. Саме вона визначає плани полярника: чи плануємо роботу на острові Галіндез, де розташована станція Вернадського, чи пливемо на острови, чи займаємось лабораторною роботою і відбираємо біоматеріал, консервуємо його для передачі науковцям для подальшого дослідження», — продовжує розмову науковець.

Екіпірування, перевірене Антарктидою

Щоб пережити суцільну зиму на крижаному континенті - полярники мають спеціальний одяг. На виставці він презентований: новенький червоний комбінезон — основна форма на Антарктиді. Його віддав «під скло» теж Сергій, хоч на дві зимівки мав по комплекту, але один зберіг, щоб віддати на музейне зберігання. До слова, всі товари, які, звісно, виробляються в Україні, — купували саме в українського виробника. Як розповів директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий, вони співпрацювали з бізнесом, формували вимоги до товару, відповідно до умов на станції, бізнес подекуди безкоштовно надавав вироби, а «полярники» видавали сертифікацію — «перевірено Антарктидою».

Ноосфера тепер обслуговує й американську експедицію

Щоб добратись до Антарктиди, полярникам доводиться подолати чималий шлях. Зокрема на флагмані українського науково-дослідного флоту — «Ноосфері» (колишній флагман Британської антарктичної служби. Україна придбала судно в серпні 2021 року, — Авт.). Криголаму присвячений окремий стенд, а директор антарктичного наукового центру Євген Дикий розповів про тривожну мандрівку команди у 2022 році.

«У нашої експедиції були квитки з Борисполя до Чилі на 28 лютого 2022 року. Зрозуміло, з 24 лютого змінилось все, тому ми почали займатись тим, щоб доставити тих людей, без кого станція не виживе. Тим часом мені телефонує колега з польської експедиції і каже: „Оскільки рускій корабль тепер ходить тільки „на х*й“, то чи могли б ми допомогти перевезти польську експедицію?“. Звичайно, ми підставили плече, а далі це ще й врятувало нас, бо 2022-ий рік — це був секвестр бюджету і ми недотягували навіть просто утримувати судно. Тому після першої логістичної спроби, коли ми замінили росіян для поляків, це переросло у поки що 4-тирічну угоду, і судно тепер працює на обидві експедиції одночасно. Саме ці польські гроші нас врятували в 2022 році. Цього року також обслуговуємо італійську експедицію та навіть американську. Якраз цими днями починається вантаження американських вантажів», — розповів Євген Дикий.

Відчуття «едемського саду»

«Вперше я потрапив на Антарктиду у 2018 році. На мене навалились враження. Найперше — зовсім інша кольорова гама: 505 відтінків білого та блакитного. Я потрапив влітку — полонив нескінченний полярний день. Найсильніше враження від цього „едемського саду“, коли жодна тварина, пташка тебе не боїться, вони не знають, що від людини може бути зло», — поділився емоціями від крижаного континенту Євген Дикий, стоячи під стендом південного Полярного сяйва.

Під час відкриття Дарія Ожиганова, директорка навчальної програми Харківської школи архітектури, яка відповідала за дизайн виставки, розповіла, що так захопилась Антарктидою, що мріє туди потрапити. До слова, кураторка виставки Наталія Дзюбенко, як науковець чудово знає, що шостий континент першим реагує на кліматичні зміни, зокрема пластикові відходи, які продукує людина, тому вони з командою прийняли рішення про виготовлення стендів лише з дерева для подальшої переробки.

Цікавий факт, яким поділилась Наталія Дзюбенко: проєкт народився під час волонтерської діяльності. 26 полярників боронять нашу країну у лавах ЗСУ, їх неформально назвали «Бойові пінгвіни».

Коли Наталія з командою шукала можливість, щоб забезпечити «пінгвінів» необхідним на фронті, познайомилась з приватною українською фундацією «ЗМІН». Вони на той час підтримували військо, а нині започаткували програму сталого партнерства і підтримали освітній проєкт, щоб показати, що Антарктида, а тим більше полярники, не так далеко… Тепер ще й в центрі Львова…