Суниця – природний антиоксидант

Суниця — лісова ягода, хоча її давно навчилися вирощувати на садових ділянках. Суниця садова набагато більша за лісову, але окультурена ягода програє за смаком і неповторним ароматом.

Популярність суниці безпрецедентна. І пояснюється це не тільки її приголомшливим смаком, перед яким не може встояти, мабуть, жодна людина, а й надзвичайною користю суниці для здоров’я людини.

Хімічний склад

Суниця багата на марганець, залізо, цинк, мідь, тому вона така корисна при анемії. У ній містить­ся велика кількість калію, органіч­них кислот і пектинових речовин, вітаміни групи В, Р, Е, РР, С, фоліє­ва і пантотенова кислоти.

Корисні та лікувальні властивості

Лісову суницю деякі травники вважають мало не універсальним засобом від усіх хвороб.

Лікувальними властивостями володіє вся рослина, тобто яго­ди, листя, стебла і коріння. Суни­ця є прекрасним додатковим за­собом при лікуванні захворювань і входить до багатьох трав’яних зборів.

Листя для чаю заготовляють ранньою весною, до цвітіння. Ко­рінь — у період спокою, ранньою весною чи пізньої осені. Ягоди і всю рослину цілком (листя, сте­бла і ягоди) — влітку. Сушать під навісом, розстеливши тонким шаром. Термін зберігання листя і стебел 1 рік, ягід і коренів 2 роки.

Суниця вважається природ­ним антиоксидантом. Регулярне її вживання допомагає уповільню­вати процеси старіння.

Вона має чудову загально­зміцнювальну дію, тому здавна її рекомендують вживати при авіта­мінозах, недокрів’ї, підвищеному тиску, атеросклерозі.

Ця ягода має м’яку сечогінну та жовчогінну дію, нормалізує функ­ціонування печінки, допомагає виводити з організму шкідливий холестерин. Народна медицина активно використовує суницю в лікуванні різних вірусних захво­рювань, кишкових інфекцій, при бронхіальній астмі та цукровому діабеті.

Відвари і настої ягід засто­совують для поліпшення тонусу організму і для лікування жіночих захворювань: маткових кровотеч, рясних місячних, мастопатії, фі­броміоми матки.

Відвар з коріння і листя при­ймають у разі шкірних висипів, за­палення бронхіальних шляхів (як пом’якшувальний засіб).

Свіжі плоди і відвар сушених ягід чинять сприятливу дію на травлення, втамовують спра­гу, збуджують апетит, усува­ють запальні та виразкові про­цеси в шлунково-кишковому тракті, жовчо- та сечовивідних шляхах.

Листя суниці вживають у ви­падках атеросклерозу, захворю­вань нирок, сечового міхура і се­лезінки, при бронхіальній астмі, гемороїдальних і маткових кро­вотечах, каменях і піску в нирках. Їх використовують як сечогінний засіб, при порушеннях сольового обміну, для зниження артеріаль­ного тиску.

Настій з листя допомагає при колітах, гастритах, бронхіальній астмі, жовчнокам’яній хворобі, сприяє поліпшенню сну, норма­лізує перистальтику кишківника. Крім того, настій розширює кро­воносні судини, підвищує загаль­ний тонус організму. Листя суниці входить до складу вітамінних чаїв, які мають загальнозміцнювальну, кровотворну і протисклеротичну дію, покращують обмін речовин.

У косметичній практиці вико­ристовують живильні маски з су­ничних ягід, а сік використовують для позбавлення від веснянок і лишаїв.

Протипоказання

Вживання суниці у великій кіль­кості може викликати алергію, почервоніння шкірних покривів, свербіж, висипання, запаморо­чення, позиви до блювоти та інші неприємні відчуття, які минають з припиненням вживання ягід.

Суницю не бажано вживати ва­гітним, тому що її маленьке насін­нячко є сильним алергеном. Крім того, суниці подразнюють слизо­ву кишківника і не рекомендують­ся до вживання у разі захворю­вань шлунково-кишкового тракту, а також при ниркових і печінкових кольках, дискінезії жовчних шля­хів, панкреатиті.

Галина Вербицька для газети «Добре здоров'я»