Передплата 2024 «Добре здоров’я»

“Буйволиця ніколи не дасть молока, якщо ви з нею не друзі”

На Львівщині розводять буйволів азіатської водяної породи

Буйволи, корови, кози, а незабаром будуть ще й свині, вівці, бджоли… Розвивається рибне господарство. Усі ці тварини — жителі еко-ферми «Плай», що у селі Климець на Львівщині. Ферму за найсучаснішими європейськими стандартами спорудив Михайло Ватагович на території Карлсдорфа — колишньої німецької колонії 1840-х років. Це була його мрія, яку він втілював впродовж восьми років. Разом з батьком розвивають фермерську культуру сини Назар і Тарас.

Заїжджаємо на територію еко-ферми. У самісінькому центрі комплексу — фігура буйвола. «Це Остапчик, символ нашого господарства», — розповідає адміністратор ферми Іван. Рівними рядочками розташовані стайні — яскраво-жовті будиночки: буйволятник, корівник, козятник. Масштаби ферми вражають. На території площею 12 га проживають 56 буйволів азіатської водяної породи, понад 200 кізочок альпійської та заанейської порід, 55 корів-сименталок. Щоденно на молокозаводі тут переробляють понад 1 200 л молока.

Починаємо екскурсію з буйволятника — саме з цих тварин починалася ферма. «З буйволами було найважче, бо це тварини, яких досі ще не було в Україні. Буйволи є лише на одній фермі на Закарпатті. Пізніше їх завезли до нас, у Климець, а згодом на ферму в Одесу», — розповідає Іван. Ми проходимо через дезинфікаційні коврики і потрапляємо в «апартаменти», де проживають буйволи. Це просторі світлі приміщення з великими вікнами, щоб тварини почувалися ніби у відкритому просторі. Задля хорошого настрою і збільшення надоїв худобі тут включають звуки природи чи класичну музику. На висоті голови буйволиць — автоматичний масажер-чухалка. Коли тварина підходить і торкається його, він починає крутитися. Поїлки теж автоматичні — включаються, коли тварина торкається їх носом.

Буйволиця азіатської водяної породи. Цих тварин завезли на ферму з Нідерландів. Фото автора
Буйволиця азіатської водяної породи. Цих тварин завезли на ферму з Нідерландів. Фото автора

Звісно ж, буйволів збалансовано годують. Наприклад, корови у Швейцарії їдять сіно, до якого входять 25 трав, а у «Плаї» карпатське різнотрав'я дає змогу харчуватися буйволам раціоном із 70 трав.

Підлога — решітчаста, аби підтримувати чистоту біля тварин. Щодві години робітник лопатою прибирає гній, який падає глибоко вниз. Звідти його потім викачують і розкидають на полях. На цих же полях заготовляють сіно для тварин.

У буйволятнику живуть 27 дійних буйволиць, 25 особин молодняка і два буйволи-самці. Кожна буйволиця має кличку, яку дав господар, — Софія, Марія, Оксана… Бики називаються Остап і Захар. Тварини повільні, масивні. Їх завезли на ферму з Нідерландів.

«Буйвол — це друг, — розповідає екскурсоводка Руслана Кривецька. — Його не можна бити, він все пам’ятає, має свій характер. Буйволиця ніколи не дасть молока, якщо ви з нею не друзі. З нею потрібно спілкуватися. Буйволи вірні своєму господарю чи доглядачу, а ще надзвичайно люблять ласку, щоб їх почухали за гривку. За своєю природою буйволи — дикі тварини, у них досі зберігається інстинкт стада. Якщо відчувають небезпеку, гуртуються в групу і починають діяти, як стадо диких тварин».

Найменші телятка перебувають у спеціальному боксику для «немовлят». П’ють мамине молочко з соски. Буйволиця народжує дитятко самостійно, але під наглядом ветеринара.

На фермі процес доїння автоматизований. Доять двічі на день, весь процес займає до 5 хвилин. Буйволиця дає від 8 до 12 літрів молока на день. Унікальність буйволиного молока в тому, що жирність його може сягати 10%, а найголовніше — воно безлактозне. Тому його можуть споживати люди з непереносимістю лактози.

У цеху з переробки молока виготовляють різноманітні тверді сири — з трюфелем, горіхом, пажитником, травами тощо. Сир екологічно чистий, бо варять його на дровах переважно листяних порід — дуб, бук, граб.

Прямуємо у корівник. Тут проживають дійні корови симентальської породи, а також їхнє потомство. Сименталки добре адаптовуються до будь-якого середовища. Надої сягають 24 літрів від однієї корови на день. До речі, саме цю породу корів використовували у рекламі шоколаду Milka.

У козятнику живуть кози двох порід — зааненська біла та альпійська. Це надзвичайно милі тваринки, рухливі, граціозні, виведені в районах Альп. Особливо цікаво спостерігати за ними під час доїння на доїльному обладнанні карусельного типу.

Тварини не бояться людей і радіють їм, особливо дітям, а також із задоволенням позують перед камерами. Незабаром на фермі оселяться нові жителі. Це будуть кури, для яких створили спеціальні вигульні майданчики. З Данії завезуть свиней породи дюрок, із Карпат — свиней породи мангалиця — схрещених з диким кабаном. На фермі планують схрестити породи дюрок і мангалиця, аби отримати нову породу, стійкішу і витривалішу до наших умов. Будуть і вівці. Вони матимуть свій «спа-салон», де їм стригтимуть вовну.

Працюють на фермі люди з цілої України — Одеської, Івано-Франківської, Запорізької, навіть із Луганської областей, та, звісно ж, місцеві жителі. Адміністратор Іван, який працює на фермі три роки — агроном за фахом. Від нього ми дізналися, що у селі Климець та довколишніх селах вибір для працевлаштування невеликий. Є лише два варіанти — або ферма, або пилорама. Є ще у селі Козьова станція «Нафтопровід «Дружба», але там працюють фахівці з відповідною нафтовою освітою.

Схожі новини