Вирощують спаржу та артишок
Олена Панчук жила в Києві, де успішно займалася флористикою. Влітку ж кілька місяців проводила у селі поблизу міста Радомишля, допомагаючи працювати батькові-фермеру. Уже тоді зацікавилася спаржею (аспарагусом), за якою бачила неабияку перспективу
А на початку повномасштабної війни разом із чоловіком Сергієм та маленькою дитиною покинули столицю й переїхала на Житомирщину. Там молода сім'я взялася господарювати.
Зараз у подружжя під аспарагусом зайнято площу 1 га. Воно віддає перевагу сортам Баклім, Гійнлім та Гролім.
Ця новинка росте на одному місці 10−15 років, тому слід відразу відвести постійну ділянку. Вона повинна бути сонячною (тоді пагони формуватимуться рівними).
Під час висаджування в лунку дають добриво, присипаючи землею, і лише тоді кладуть саджанець. Важливо, аби він не контактував із мінеральними речовинами. Догляд передбачає регулярне виполювання бур’янів та розпушування поверхні.
Збір урожаю припадає на кінець травня — середину червня. Пагінець аспарагуса за день здатен вирости на 7 см. Зріз проводять, коли стебло сягне 10−15 см (а ніж входить ще на 5 см). Стинають через кожні дві доби (хоча можна робити таке й частіше).
Першого сезону не рекомендується знімати з рослини більше 5 пагонів (бо ослабиться). Але в міру «дорослішання» з кущика зрізують до 30 пагонів.
Хоча спаржа холодовитривала, однак молоді стебла бояться весняних заморозків. Якщо стовпчик термометра опуститься до -5°С (як було минулої весни), їх доводиться зрізувати та закладати на компост. А це — чималі збитки.
Зауважимо, що Панчуки чітко розподілили між собою обов’язки. Олена відповідає за збут продукції, а на Сергієві - процес вирощування. Усі необхідні роботи він виконує власноруч.
Ще ж герої нашої розповіді взялися висаджувати зелений та фіолетовий артишок, який користується чималим попитом у споживачів. Цей досвід називають експериментальним, проте результатом уже задоволені. Наразі мають лише 2 сотки, але цьогоріч планують розширювати площу.
Алла КОВАЛЬСЬКА.
