Сири Маківничуків пахнуть ялиною та карпатськими травами
Серед мальовничого високогір’я Карпат (понад 700 м над рівнем моря) розташована ферма Маківничуків, що входить до Асоціації карпатських ватаг. Тут готують сертифіковану коров’ячу бринзу із власним брендом
«Нашому господарству вже понад 100−150 років. Колись працювали дідо, прадід. Тепер справа перейшла до нас. Трудимося усією сім’єю — я, мама, тато і дві сестри. Доглядаємо свиней та шість корів карпатської породи», — розповідає Віталій Маківничук.
Щоранку хлопець прокидається о шостій годині. Випивши каву або чай зі свіжим сиром, іде доїти своїх підопічних (спеціальним апаратом). Із весни до осені вони перебувають на полонинах, укритих соковитою й екологічно чистою травою. Відтак і білопінна продукція найвищої якості.
Дбайлива родина виготовляє підкопчений сир-будз та бринзу. Вони надзвичайно смачні, пахнуть ялиною й цілющими травами.
Рецепти дісталися від дідуся Михайла Андрійовича, який під час Другої світової війни був вивезений на п’ять років до Німеччини. Повернувшись додому, зайнявся садівництвом і тваринництвом.
Технологічний процес розпочинається з підігрівання молока у великому казані, підвішеному над ватрою. Згодом гуцули додають у ємкість ґлєг (природну закваску зі шлунка теляти) й залишають до утворення желеподібної маси. Потім суміш збивають металевою лопаткою, формуючи головку сиру. Її слід 7−14 діб продимити у подрі (полиця під стелею поблизу вогнища). Вже тоді одержують будз або бринзу, що відповідає всім необхідним стандартам.
У подальших планах Віталія — не лише розвиток господарства, а й запрошення туристів. Звісно, люди охоче їхатимуть у верховинський край, адже тут надзвичайно мальовничі краєвиди, чисте повітря, гостинні люди, смачні наїдки.
До речі, недавно Маківничуки представляли свої сири на львівському ярмарку органічної продукції. Охочих скуштувати було чимало. І відгуки споживачів — тільки позитивні.
