Щоб усе встигати, медсестри мусять працювати... по 22 години на добу!

Одному з моїх родичів довелося лягти на півдня у лікарню. Необхідно було провести незначне оперативне втручання. Медсестра принесла пацієнту поінформовану згоду, аби той її підписав. Хворий вирішив ознайомитися з текстом. Медсестрі це не сподобалося. “Галю, іди сюди, постоїш замість мене”, — гукнула медсестра колегу. А нам пояснила: “Нас — двоє на ціле відділення. Усі палати заповнені. Ніколи навіть у туалет сходити!” Медсестра попросила мене вийти з палати — мала поміняти катетер хворому. Оперативно виконавши завдання, помчала в іншу палату — ставити крапельницю...

За ОФІЦІЙНОЮ СТАТИСТИКОЮ МОЗу, на одну медсестру в Україні припадає 25 хворих. У європейських країнах — від 4 до 8. Більшість медсестер отримують мінімальну заробітну плату. Навіть у Києві зарплата середнього медичного персоналу не перевищує 1500 гривень, а шість робочих місць з семи — пустує. Попри це, професія не втрачає популярності. У неділю, 12 травня, у медсестер — професійне свято.

“Подейкують, щоб праце-влаштуватися медичною сестрою, треба заплатити від 300 до 800$. Найдорожче ціняться місця у хірургічних відділеннях — є шанс, що хворі будуть щедро віддячувати за порятунок їхніх життів, — каже львів’янка, що працює медсестрою. Просить не вказувати її прізвища — боїться переслідувань з боку адміністрації лікарні. — Медсестрі, що працює у поліклініці, максимум шоколадку можуть дати. Живе на одну зарплату. З усіма доплатами за категорію, стаж роботи, нічні чергування (якщо такі є) виходить 1500 гривень на місяць. Молодий спеціаліст після медучилища отримує 1250 гривень. Санітарка без освіти — 1200”.

“Кажуть, що ходимо з “накрохмаленими кишенями”, що до хворого навіть не підійдемо, поки 20 гривень не тицьне. Усе залежить від того, хто керує закладом і які правила тут встановлені, від самої медсестри — не кожній совість дозволить збирати побори з пацієнтів, — каже її колега. — А найбільше обурює, коли нам дорікають, що їжу у хворих крадемо. Та ви би бачили, чим їх годують! Один раз узяла “неліквід” — кашу, яка залишилася після обіду. То мій пес навіть до миски не наблизився! Поцупити продукти можуть лише ті люди, що мають до них доступ, — працівники кухні. А якщо щось і лишиться, то вони нам ці харчі не віддадуть, а продадуть”.

“Медсестра — це лікар, тільки без вищої освіти, — додає. — Деякі горе-лікарі можуть хворому, у якого тиск 130/40 мм рт. ст., призначити ліки для зниження тиску, не знають, що дозу певних препаратів треба призначати відповідно до маси тіла, що деякі медикаменти не можна призначати одночасно.

Йдеш до хворого з листком призначення, а у пацієнта, виявляється, непереносимість препаратів певної групи. Але ж лікар не знайомився з історією хвороби — звідки йому то знати? Хворому від такого лікування може стати гірше або він взагалі може померти! Хто за це буде відповідати? Медсестра”.

“В окремих відділеннях на одну медсестру може припадати 30-40 пацієнтів. Трапляється, доводиться ставити додаткові ліжка, відділення — переповнені... Кілька років тому провели експеримент. У кожній лікарні відібрали по одному відділенню та по одному-два пацієнти. Протягом місяця записували, які процедури проводить медсестра та скільки часу на це витрачає. Підрахували: аби медсестра встигала справлятися з усіма покладеними на неї обов’язками, мусить працювати... 22 години на добу! — каже президент Львівської обласної Асоціації медичних сестер Ірина Шевчук-Марушкевич. — В одному відділенні на одній зміні працює 3-5 лікарів і лише одна, максимум дві медсестри — палатна і маніпуляційна. А призначення треба виконати — ті ж антибіотики хворі мусять приймати погодинно. Медсестрам не вистачає часу на те, щоб погодувати пацієнта чи поговорити з його родичами. Дрібні доручення перекидають на санітарок. Наприклад, на процедуру ковтання зонду хворого супроводжує санітарка, хоча це — обов’язок медсестри. Складається парадоксальна ситуація: випускників медучилищ — більш ніж досить, а галузь — переживає кадровий голод. В Україні досі діє радянський штатний розпис. Ставок медичних сестер — мало. У реанімаційних відділеннях на Заході на одного хворого припадає 2-3 медсестри, а у нас — одна медсестра на чотирьох пацієнтів! Існує й проблема кадрового “перекосу” — у Львівській, Тернопільській і Рівенській областях укомплектованість лікувальних установ медичними сестрами — 100-102%, а на Сході, Півдні та у Центрі — 70-90%. У Миколаївській області взагалі склалася катастрофічна ситуація: 33% робочих місць досі залишаються вакантними”.

Експерти пояснюють цю ситуацію даниною традиції. У західних областях, на відміну від південних чи східних, прийнято віддячувати медикам за врятоване життя. Ось чому на одній ставці на Заході може працювати чотири лікарі, у той час як на Сході — й одного вдень з вогнем не знайдеш...

“При Міністерстві охорони здоров’я необхідно створити відділ медсестринства, який би координував роботу медсестер. Це би допомогло розвантажити середній медичний персонал та зробити їх працю більш ефективною, — каже голова Вільної профспілки медпрацівників Олег Панасенко. — Чимало випускників медучилищ змінюють фах або виїздять за кордон у пошуках кращого життя. Найкраща мотивація до праці — гідна заробітна плата. Є надія, що вдасться зрівняти перший тарифний розряд єдиної тарифної сітки з мінімальною заробітною платою. Зараз медсестри недоотримують через це від 1000 до 1500 гривень на місяць, а лікарі — від 1500 до 2000”.