Запалення хитрощів?

174 хвороби, від яких активно лікуються українці, не знайти у Міжнародному класифікаторі захворювань (документі, розробленому ВООЗ). Європейські та американські лікарі називають ці недуги “надуманими”. А у нас діагнози, які давно вийшли з моди у західному світі, продовжують ставити — вегето-судинна дистонія, облисіння, похмілля, посивіння, целюліт, ластовиння, дисбактеріоз. От і виходить, що хвороб начебто немає, а ліки від них — є...

Вегето-судинна дистонія

Якщо скаржитеся на метеозалежність і часті зміни настрою, потерпаєте від безсоння та розладів травлення, навіть під пуховою ковдрою не можете зігріти холодні кінцівки, у вас трапляються напади тривоги, стрибає тиск, без причини пришвидшується серцебиття, лікарі з великою ймовірністю діагностують у вас “вегето-судинну дистонію”. “У МКХ (Міжнародному класифікаторі хвороб. — Авт.) діагноз “вегето-судинна дистонія” не знайдете. Зате у переліку значиться соматоформна вегетативна дисфункція (або вегето-судинна астенія), — каже лікар-терапевт Наталія Гулей. — Захворювання належить до неврологічного профілю, але первинно його діагностують сімейні лікарі”. Терапевт визнає: “Якщо недуга має сприятливий перебіг, можна обійтися і без лікування (особливо якщо пацієнту ще й сорока немає). У старшому віці під вегето-судинну дистонію може маскуватися і гіпертонічна хвороба, й ішемічна хвороба серця. А це вже — серйозно”.

Дисбактеріоз

“Якщо їжа погано травиться, турбують закрепи або діарея (ці симптоми можуть чергуватися), здуття живота, метеоризм, це означає, що мікрофлора кишківника — порушена, що антибіотики, стреси, фаст-фуд “убили” хороші бактерії, які підтримують здоров’я кишечнику, а звільнену житлову площу “окупували” патогенні мікроорганізми, котрі й вивели з ладу травну систему”. Люди, які через біль та спазми живота половину дня проводять у напівзігнутому положенні, свій стан пояснюють дисбактеріозом. Хоча лікар-гастроентеролог Любов Бойко наголошує: “Поставити діагноз “дисбактеріоз” можна лише після проведення колоноскопії (обстеження внутрішньої поверхні товстої кишки з допомогою спеціального зонду. — Авт.) та аналізу калу, який допомагає визначити видовий та кількісний склад мікрофлори кишківника”. “На Заході такий діагноз пацієнтам не ставлять, — каже лікар. — Замість “дисбактеріоз” пишуть “інший вказаний розлад кишкового всмоктування” або “інше захворювання кишечника”... Ігнорувати прояви дисбактеріозу не варто. Під “маскою” порушеної мікрофлори кишківника можуть приховуватися виразковий або ерозивний ентероколіт (запалення слизової оболонки товстої та тонкої кишки), поліпи або рак кишечника, гастрит з пониженою кислотністю, панкреатит, цироз печінки, гепатит. Часто патології поєднуються (наприклад, ентероколіт з дисбактеріозом). Помилково вважається, що дисбактеріоз — це наслідок нераціонального харчування, частих стресів. Насправді мікрофлору кишечника порушують лікарські засоби (передусім антибіотики)”.

Ерозія шийки матки

Українські гінекологи лякають пацієнток прогнозами: “Не лікуватимеш ерозію шийки матки — наживеш рак!”. Хоча на Заході медики дотримуються іншої точки зору: “Першим кроком до раку є не ерозія (нормальний фізіологічно-варіабельний стан слизової), а дисплазія (коли при інфікуванні онкогенними типами вірусу папіломи людини відбувається збій у роботі та будові клітин слизової оболонки шийки матки)”. Термін “ерозія” вважають застарілим. Замінюють його іншим — “ектопія”. “Наші лікарі націлені на ранню діагностику раку (Україна у цьому плані пасе задніх. — Авт.). Тому усі пацієнтки з ерозією перебувають на диспансерному обліку, — каже лікар-гінеколог Лілія Робак. — Ерозія може перерости у дисплазію, а дисплазія — це передраковий стан. Через те лікуємо усіх хворих. Виняток — пацієнтки з ектопією (різновидом ерозії), у яких ерозія спровокована гормональними змінами (приміром, кістою яєчника). І то мусять кожні півроку проходити огляд у лікаря. Жінки думають: “Якщо буду вірна своєму партнерові, на рак шийки матки не захворію”. Але рак шийки матки має не лише вірусну природу. Дати поштовх злоякісним процесам можуть і травми (після пологів, абортів), і внутрішньоматкова спіраль”...

Целюліт

“Целюліт — не хвороба, а косметичний недолік”, — такої думки притримуються західні медики. “Целюліт — це жир, який накопичився у “кишеньках” — адипоцитах. Ці клітини, наче порохотяг, втягують у себе токсини, шлаки, вільні радикали (агресивні окислювачі, які пошкоджують життєво важливі структури організму). Коли жінка веде неправильний спосіб життя (їсть висококалорійну їжу, але калорій — не відпрацьовує), адипоцити збільшуються в об’ємі. З’являється зайва вага, а пізніше може розвинутися ожиріння (зокрема, локальне), — пояснює лікар дерматолог-косметолог вищої категорії Жанна Приходько. — Носити на собі такий баласт — шкідливо, він буде отруювати організм. Крім того, целюліт може бути симптомом збою у роботі ендокринної системи, гінекологічних проблем. То тільки на І стадії целюліт лікується дієтою і спортом. На ІІ, ІІІ стадії доведеться “копати глибше”... Якщо “апельсинову шкірку” не видно неозброєним оком (потрібно стискати шкіру), індекс маси тіла перебуває у межах норми, можна не хвилюватися”. Індекс маси тіла вираховується за формулою I = m/h2, де m — це маса тіла у кілограмах, а h — ріст у метрах. Якщо при зрості 1,64 см важите 85 кг, ваш індекс маси тіла становить 31,6. Якщо показник складає 16 і менше, у вас — виражений дефіцит маси тіла. Від 16 до 18,5 — недостатня маса тіла. Від 18,5 до 25 — вага перебуває у межах норми. Від 25 до 30 — маєте надлишкову вагу. Від 30 до 35 — ожиріння першого ступеня. Від 35 до 40 — ожиріння другого ступеня. Від 40 і більше — ожиріння третього ступеня (морбідне). Професійні спортсмени можуть вважати більше (питома вага м’язевої тканини утричі перевищує питому вагу жирової).