Кожен пацієнт — потенційний онкохворий...

“Наприкінці березня в українських аптеках почнуть продавати морфін у таблетках”, — обіцяють у Міністерстві охорони здоров’я. Досі морфін застосовували лише в ін’єкціях. “Це рішення давно треба було прийняти, — каже відомий український онколог, д. м. н., професор Борис Білинський (на фото). — Наркотичне знеболювальне потрібне не лише онкохворим, а й тим, хто потерпає від серцево-судинних, ниркових захворювань, хвороб нервової системи. Не завжди вдається вилікувати хворого, але він має право на те, щоб гідно піти з життя. Однак чиновникам простіше “запретить и не пущать”, ніж пильнувати за цивілізованим обігом наркотичних засобів (як це є у Європі, США)”.

— Якщо вірити статистиці, на рак в Україні хворіє 1 млн. осіб (кожен 45-ий). Багато це чи мало?

— Один мільйон — це ті люди, у яких запідозрили рак, у яких є передраковий стан, у яких діаг-ностували рак і які повин-ні проходити відповідне лікування. До цього мільйона входять і ті хворі, яким лікування не допомогло і яким надається симптоматична допомога. Також на обліку в онкологів перебувають ті пацієнти, які перенесли операцію, зараз з ними все гаразд (немає ознак наявності пухлини), вони вважаються здоровими, але мусять перебувати під наглядом.

- Який вид раку найчастіше діаг-ностують в україн-ців?

— Рак шкіри, легень, молочної залози (у жінок), товстої кишки, простати і сечового міхура (у чоловіків).

- У якому регіоні України фіксується найбільша захворюваність на рак?

— На сході (особливо на Донеччині), півдні та, як це не дивно, у Криму. На південь з’їхалися пенсіонери з усіх колишніх республік СРСР. Рак — це захворювання, яке обирає переважно людей старшого віку.

- Є думка, що до свого раку доживають не всі...

— У віці 80 років кожна п’ята жінка потерпає від раку. Чим старша людина, тим більший ризик. Від старості ще ніхто не помер. Помирають від атеросклерозу, серцевої недостатності, раку...

- Не хочу захворіти. Що повинна для цього зробити?

— Не все залежить від нас. Збільшується рівень інсоляції сонця (сонячної радіації), загазованості вулиць. Заводи забруднюють повітря та водой-ми, на полицях супермаркетів “осідають” неякісні харчі. Але є дещо, що залежить тільки від нас.

Людина повинна періодично оглядати молочні залози, звертати увагу на стан свого шлунка, “стільця”, мокротиння, що відходить при кашлі (якщо з червоними прожилками — це тривожний сигнал). За найменших підозр звертатися до лікаря.

- Звикли говорити, що Україна лідирує у Європі за рівнем захворюваності на рак. А, виявляється, нас за цим показником обігнали і Австрія, і Угорщина, і Німеччина, і Франція, і Швеція, і Фінляндія...

— У цих країнах на рак хворіють більше, але там швидше діагностують хворобу, а значить, більш успішно її лікують.

Побував у багатьох країнах: США, Німеччині, Великій Британії. Там людина, яка зайшла у лікарняну вбиральню, може... провести кілька аналізів. Поруч з туалетним папером лежать тест-смужки, які можна мокнути у сечу (щоб встановити факт вагітності або перевірити рівень цукру) чи притулити до калу (щоб виявити приховану кров — один зі симптомів раку товстої кишки). На Заході рання діагностика широко пропагується.

- Стикалися у своїй практиці з випадками, коли лікар ставить неправильний діагноз і лікує не від того, а хвороба тим часом невпинно прогресує?

— Якщо “через руки” лікаря за день проходить по 30-40 неонкологічних пацієнтів, а раз на місяць до нього потрапить онкохворий, оглядаючи його, лікар не буде думати про онкологію. Хоча мав би. У мене була пацієнтка, яку ревматолог роками лікував від ревмокардиту, систематично слухав серце і не помітив запущеного онкопроцесу у грудній залозі. А треба було пропальпувати грудь!

Є таке поняття — “онкологічна настороженість”. Кожного пацієнта лікар повинен розглядати як потенційного онкохворого. Не просто ставити діагноз “гастрит”, а проводити фіброгастроскопію з гістологією. Не просто бачити у кожній гульці у молочній залозі мастопатію, а скеровувати на мамографію або сонографію (УЗД).

- Які фактори провокують онкологію?

— Фізичні, хімічні, біологічні. Хімічні — найчисленніші. Це — канцерогени (їх є близько 500), які потрапляють у зов-нішнє середовище з вини людини: вихлопні гази, викиди фабрик, заводів, хімікати, що застосовуються у сільському господарстві та побуті. Ядерне опромінення (Чорнобиль, Хіросіма і Нагасакі) належить до фізичних факторів. Проникаюча радіація може викликати рак будь-якого органу. Є ще радіація поверхнева — сонячні (ультрафіолетові) промені, які викликають пігментні пухлини. Один із моїх учителів ще у 30-х роках минулого століття провів дослід — виставив на сонце поголених щурів. У 100% гризунів виник рак шкіри...

Серед біологічних факторів виділяють віруси, наприклад, герпес-віруси, які провокують рак шийки матки у жінок. Є віруси, які викликають лімфоми (пухлини лімфатичної системи) або рак шкіри (хоча активуються під впливом сонячного випромінювання).

Від 4 до 10% пацієнтів отримують рак у спадок (рак провокують дефекти у ДНК-матеріалі). Рак молочної залози, який виникає у жінок, молодших 35 років, переважно має спадковий характер. Тому, якщо у жінки хтось із родичів хворів на рак грудної залози (мама, бабуся, тітка), більш насторожено підходимо до такої пацієнтки. Мамографію рекомендуємо робити жінкам після 35 років, а тим, що мають негативну сімейну історію, — раніше.

- Медицина в Україні є безкоштовною. Чому ж пацієнтам (хворим на рак, зокрема) без грошей у лікарню краще не потикатися?

— Медицина не може бути безкоштовною. Хтось мусить за неї платити: або держава, або страхова компанія, або сам хворий. Якщо держава платить замало (за офіційними даними, покриває 40% витрат, а насправді — значно менше), хворому доводиться частину ліків купувати за свій кошт.

Хіміотерапія швидко розвивається. Перший хіміопрепарат з’явився у часи Другої світової війни — як похідний від іприту (отруйного газу). Тепер маємо двісті таких препаратів, і асортимент продовжує розширюватися. Виготовити такі ліки неможливо без застосування новітніх технологій. За радянських часів усі хвороби лікували валеріаною, камфорою і кофеїном. Цілий ряд ліків, які використовували на Заході, були нам недоступні. Прооперували хворого, а хімії не дали. Замість того, щоб вилікувати 70% пацієнтів, виліковували 40%. Тепер ті хворі, яких колись вважали безнадійними, отримують шанс на життя.

- Є шанс, що рак колись буде подолано?

— Захворюваність на рак шлунка уже пішла на спад. Коли перший раз відвідав США і розповів американським колегам, що кожного тижня оперую одного хворого на рак шлунка, ті здивувалися: “Як?! Ми навіть студентам не маємо що показати!”. Тепер і у нас спостерігається така тенденція. Зате зростає захворюваність на рак товстої кишки і простати. Чому? Незрозуміло. Рак простати провокують дисгормональні явища. Але ж і 30 років тому цей фактор не можна було виключати... Поборемо рак шийки матки — зросте захворюваність на рак тіла матки. Природа завжди буде підкидати нам нові “головоломки”.

Рак не вдасться подолати. Це ж не інфекційні хвороби (які можуть повернутися, якщо припинимо щепитися). Навряд чи колись повернемося до того життя, яким жили наші бабусі, не будемо вирощувати овочі на коров’ячому перегної (якщо простіше купити їх у супермаркеті), не відмовимося від мобільних телефонів. Але, можливо, вдасться виховати суспільство, яке буде вести здоровий спосіб життя, вчасно звертатися до лікарів...