«Вірю, мої старання, лікування і молитва допоможуть Софійці стати на ноги»

Кілька днів тому у соцмережах побачила повідомлення — жінка, у якої хвора дитина і чоловік, запрошує на майстер-клас для дітей з виготовлення Стрітенської свічки. Кошти, зібрані під час проведення майстер-класу, підуть на лікування найрідніших у світі людей.

Сподівалася, що у Римо-католицькому костелі Йоана-Павла ІІ, буде гамірно, як у вулику. Бо ж коли на якусь подію збираються діти, то шуму-гамору буде ой, як багато. На жаль, на майстер-клас прийшло лише… двоє хлопчиків. «То нічого, — усміхається Оля Матвіїшин. — Навіть для двох діток проведу. Бо для моєї сім'ї кожна копійка — на вагу золота. От тільки вчора за чоловікову „хімію“ заплатила 59 тисяч гривень».

Ользі Матвіїшин лише 36 років, однак на її долю випало стільки тягаря, що інші б за кілька життів не дали собі ради. Оля — художник-реставратор, закінчила коледж імені Івана Труша, згодом — Академію мистецтв. Викладала у Львівському художньому училищі. Вона — людина творча, тож багато малювала, займалася декоруванням. Але, здається, це було у минулому житті.

Коли у шлюбі з Романом 2015-го народилася її донечка Софійка, звичайний ритм життя довелося трохи змінити. Спочатку думала, що маленька підросте, віддасть дитину у садочок і займеться своєю улюбленою справою. Але, коли дівчинці минуло трохи більше року, довідалися про страшний діагноз Софійки — спинально-м'язову атрофію (СМА) і остеопороз. Її донечка потребувала тоді і тепер постійного догляду і дороговартісного щоденного лікування. А це — плавання, масажі, вітаміни…

— Але ж є препарат, одна ампула якого дає шанс на здорове майбутнє дитини…

— Так. Цей препарат Zolgensma придумали у 2018 році. І колоти дитину ним можна до двох років. А нашій Софійці на той час уже було три рочки. Попри те, що його вартість — понад 2 мільйони доларів, він не є чарівною паличкою, що дає шанс на повне одужання. Хвороба нікуди не дівається — все одно потрібно працювати над дитиною і годувати спеціальним харчуванням.

За словами Ольги, медики не попереджали її про те, що дитинка може народитися з такою хворобою. Вагітність перенесла добре. Правда, на сьомому місяці вагітності лікарі виявили гіпоксію мозку — нестача кисню. І ніхто тоді не міг сказати, що вже тоді у дівчинки була хвороба СМА.
Коли Софійка народилася, батьки зауважили, що вона розвивається з певною затримкою. Лікарі припускали, що, можливо, під час пологів дитинці завдали незначної травми, мовляв, усе мине. Але, коли Софійці минуло 14 місяців, педіатр поставив точний діагноз. Генетики його підтвердили — у дівчинки рідкісна хвороба СМА.

— Наша Софійка намагалася стояти і навіть два дні пробувала ходити, — каже Оля. — А потім злягла. Тепер вона не ходить, але ті її перші кроки у мене досі стоять перед очима. Медики кажуть, що шансів мало, але я вірю, що вона буде ходити. Коли Софійка була маленька, просила: «Мамочко, дай мені ніжки. Я хочу топати». Я зроблю все для цього, щоб вона ходила. Вірю, що Бог почує мої молитви і зцілить Софійку. Вона плаває, проходить спеціальну реабілітацію, отримує спеціальний препарат від швейцарської фірми «Рош». Сподіваюся, що у комплексі мої старання, лікування і молитва допоможе Софійці стати на ноги.

Софійка — розумна дитина, добре вчиться, педагоги щодня приходять додому. Правда, на уроках не завжди може сидіти — у більшості учениця лежить.

Але, як кажуть, одна біда не ходить. П’ять років тому з чоловіком Ольги — Романом сталася трагедія. Біля дому на чоловіка напали і сильно побили. Внаслідок побиття утворилася гематома, що з часом перетворилася у пухлину мозку. Тоді ніхто їм не порадив зробити МРТ. Полікували, прокапали, чоловік повернувся на роботу. Через півтора року почав втрачати свідомість. Після повного обстеження медики виявили пухлину мозку — 8,5 сантиметра. Зробили операцію, потім — променева терапія, далі хіміотерапія… Але пухлина і далі росла. Довелося робити другу операцію, після якої Роман впав у кому.

За цей час переніс три інсульти. Потім зробили третю операцію.

— Попри те, що чоловік став паралізованим, не ходив, я не втрачала надії, — каже Ольга. — Докладала неймовірних зусиль, щоб Роман повернувся до життя. Возила його на реабілітацію. А потім мені вдалося відвезти його на лікування у Модричі. Саме там ми отримали перший результат — Романові стало краще. Окрилена цим, почала шукати кошти і можливість, щоб його знову і знову туди відвезти. Загалом, уже 10 разів чоловік там оздоровлювався. Лікарі, які там працюють, роблять просто дива — ставлять на ноги безнадійно хворих. Сюди привозять після автокатастроф, а також військових, які отримали тяжкі поранення на фронті.

Сталося диво і в родині Ольги Матвіїшин — чоловік почав ходити. Вони разом крок за кроком долають страшну хворобу, але ніхто не здається — ані Ольга, ані Роман. За підрахунками Ольги, на оздоровлення Романа за 5 років пішло понад 3 мільйони гривень!

Щодня жінка готує (точніше, кілька разів на день) різні дієтичні страви. Окремо для Софійки, окремо — для Романа. А ще треба стежити, щоб її рідні вчасно приймали відповідні ліки. Усе розписано за хвилинами, заміна памперсів, розминка суглобів… Але Оля не падає духом. Переконана, що вона впорається з хворобами найрідніших.

— Я борюся за них. Творю. От і майстер-класи проводжу, щоб зібрати якісь кошти. Після Стрітення будемо з чоловіком заготовляти лозу для створення букетів на Вербну неділю.

— Олю, звідки черпаєте сили?

— Дехто мені дивується, мовляв, бідна, як даєш собі раду. Я вже звикла до такого ритму життя. Майстер-класи проводжу, коли моя мама або сестра можуть прийти до нас додому. А заготовки для майстер-класів роблю тоді, коли донечка і чоловік сплять.

Скільки годин на добу спить ця молода жінка, невідомо. Багато працює, бо хоче зібрати кошти на чергову поїздку для доньки і чоловіка у реабілітаційний центр, що у Модричах. Вірить, що станеться диво…

Подаємо рахунок для тих, хто має бажання і можливість допомогти родині Ольги Матвіїшин

4 149 499 996 950 356

Бажаєте придбати Стрітенську свічку, пишіть на Вайбер за телефоном 636 204 214