Граємо без правил!

Ситуація, коли одні працюють, а інші отримують премії та визнання, знайома у кожному колективі. Ви теж ловите себе на тому, що виконуєте роботу і за себе, і за колег, а потім отримуєте по шиї від керівництва, що не встигаєте? Тоді ви типова жертва офісних маніпуляцій. Якщо не хочете, аби на вас вічно їздили, по-перше, навчіться розпізнавати маніпуляторів, а по-друге... почніть маніпулювати самі.

«Людиною можна маніпулювати, коли знаєш її потреби та її пріоритети. Скажімо, вам треба піти швидше з роботи. Якщо для вашого колеги на першому місці сімейні цінності, то можна сказати, що у вас щось сталось у сім’ї. Але якщо він людина прагматична і для нього на першому місці робота, “сімейні” аргументи не подіють. Тоді краще сказати, що мусиш вирішити якісь робочі питання поза офісом, — каже психолог Юрій Дячук. — Як правило, маніпулятори поділяються на три типи. Перший — це люди, у яких вміння спілкуватись і переконувати від природи. Часто це ті, кому з дитинства доводилось когось переконувати. Другий тип — це люди, які свідомо маніпулюють у своїх інтересах. Третій — ті, хто хоче керувати людьми. Як правило, вони цікавляться психологією, вивчають спеціальні техніки, навіть відвідують платні семінари».

До маніпуляцій в офісах вдаються з двох причин. Одні таким чином намагаються просунутись по службі — тоді головним об’єктом для маніпуляцій є керівник, а не колеги. Інші маніпулюють переважно колегами з однієї простої причини — аби менше працювати.

Хвалити-не перехвалити

Перед тим як починати нахабно маніпулювати колегами, треба спочатку розібратись, що це за люди. Ходіть з ними на каву чи перекур, спілкуйтесь на житейські теми. Так зрозумієте, у кого яка система цінностей і хто на що “ведеться”. Навчіться робити компліменти. Хваліть одяг тих, хто цікавиться модою, фігуру тих, хто ходить у спортзал, розум тих, хто багато читає і любить сіяти цитатами. Можете пригощати канапками-тістечками чи кавою. Коли людина їсть з чиїхось рук, її система захисту автоматично послаблюється. При цьому можна підкреслити: “Візьми бутербродик, ти ж ще, напевно, не обідав”. І як ця людина потім зможе вам відмовити, коли ви попросите її допомогти?

Ніхто, крім тебе

У кожному колективі є працівник, відповідальніший за інших, який може впоратись з будь-якою роботою. Це ідеальний об’єкт для маніпуляцій, оскільки такі люди, як правило, люблять відчувати свою значущість та незамінність. Після фраз “ніхто, крім тебе, з цим не впорається”, “тільки на тебе можна покластись” на нього можна звалити будь-яку роботу. Можна піти й іншим шляхом. Якщо у цього розумника є конкурент, можна сказати, що “Іван вважає, що ти не зможеш це зробити”. Тоді він з усіх сил доводитиме, що зможе.

Бідна овечка

Одна з типових тактик маніпуляторів — викликати до себе жалість. Якщо ну зовсім-зовсім не хочеться працювати — зробіть вигляд, що вам зле, що у вас проблеми вдома (можна зімітувати розмову по телефону). Але при цьому не просіть відпустити вас додому чи допомогти з роботою — якась добра душа не витримає і сама запропонує допомогу.

Якщо серед ваших колег є людина, яка постійно плачеться — обережно, вами намагаються маніпулювати. Ви й не помітите, почнете прикривати її перед начальством, допомагати “розгрібати” її купу роботи (хоча завдань у неї не більше, ніж в інших), дозволяти піти швидше додому і... годувати обідами та поїти кавою за власний рахунок.

«Що з нього візьмеш»

Ще один спосіб виконувати якомога менше роботи — «включити дурня». Якщо ви хочете кар’єрного зростання, ця тактика не підійде, але для того, щоб зайвий раз не напружуватись на роботі — те, що треба. Перепитуйте, просіть допомоги, — і вам не даватимуть жодних складних завдань. Можна «включити блондинку», яка не розбирається в техніці, і тоді есемески, емейли, факси за вас відправлятимуть інші. При цьому робитимуть це з задоволенням — їм приємно відчувати себе розумниками на вашому фоні... Тут головне не переграти, а то і з роботи можна полетіти.

«Хочу з вами порадитись»

Як правило, така маніпуляція скерована на керівника. Якщо вам лінь напружувати мізки і думати, як розрулити ту чи іншу ситуацію, йдіть радитись до начальства. По-перше, керівнику це завжди лестить — з ним радяться, отже, вважають його розумнішим. По-друге, порадившись з керівництвом, ви перекладаєте частину вини за можливий провал на нього. Отже, навіть якщо справа не вигорить, вас особливо не картатимуть.

До речі, якщо начальство відмовляє вам у якійсь просьбі, не полінуйтесь попросити ще раз, але через якийсь час та іншими словами. Що більше разів ви це повторюватимете (але у ненав’язливій формі), тим більше знижуватиметься критичність слухача, і в результаті він здасться.

«Не винна я, він сам прийшов»

Якщо якусь справу ви провалили, ніколи не беріть вину на себе. Пояснюйте причину невдачі, плачте, але не вимовляйте фразу “це я винен (винна)”. Навіть якщо керівник розумітиме, що були вагомі причини невдачі, у його підсвідомість вкоріниться “такий-то винен”. До речі, якщо вам вистачає нахабства звалювати свою вину на інших, ніколи не звинувачуйте підлеглих. Перекладати вину можна лише на колегу, який або на рівнозначній з вами посаді, або з іншого відділу. Звинувачуючи своїх підлеглих, ви розписуєтесь у своїй некомпетентності.

P. S. Сподіваємось, ви не користуватиметесь нашими порадами та будете вести офісні бої чесно. А приклади найпоширеніших маніпуляцій пригодяться лише для того, аби не дозволити маніпулювати собою.