Павуки «орендували» в антилопи роги

Свідком такої картини ста­ла туристка Джесс Айден, яка полювала з фотоапаратом у пустельному заповіднику Цен­тральна Калахарі. Через свій бінокль жінка побачила нети­пову антилопу. Між її довги­ми, як спиці, рогами виднілася чи то тканина, яка зачепила­ся за гострі наконечники, чи то пластиковий пакет — здалеку вони нагадували напнуте ві­трило. Яким же було здиву­вання мандрівниці, коли піс­ля детальнішого вивчення ріг антилопи вона побачила зви­чайне… павутинне мереживо. По ньому снували, довершую­чи свою марудну роботу, кілька павуків. А у розставленій ними пастці борсалися кілька комах.

Можна тільки поаплодувати винахідливості, креативності павуків, міцності їхнього «буд­матеріалу». Але виникають за­питання до антилопи! Навіщо вона, поступаючись «правом власності», дозволяла комусь робити зі своєї голови казна-що? Зрештою, невже за той довгий час, поки павуки «тка­ли» свої сіті, вона ні разу не скористалася рогами у власних інтересах? — не з’ясовувала стосунків із суперниками, не чухала рогами власне тіло.

Можна припустити, що була якась «джентльменська уго­да»: павуки знищували шкід­ників на тілі антилопи, а вона, своєю чергою, не перечила, щоб її роги павуки зробили ін­струментом полювання.