Передплатити Підтримати

«Не кажіть дітям „перчик“, „пиріжечок“, говоріть: пеніс, вагіна, вульва»

Психолог, що веде блог на тему сексуальної освіти, радить батькам говорити з дітьми «про це» з двох — трьох років


Анастасія Забела - психолог, яка веде блог на тему сексуальної освіти

Анастасія Забела за освітою психолог. Мала досвід у веденні тренінгів для підлітків про сексуальну освіту та виховання. Зрозуміла, що на цю тему надто мало україномовного контенту в Інтернеті і рік тому розпочала вести свій відео блог «У трусах». У соціальній мережі Тік Ток у неї понад пів мільйона підписників. Вона стала вчителем та порадником на тему, про яку підліткам важкого говорити з батьками. Про що питають в анонімних повідомленнях та чи з’являться в Україні уроки сексуального виховання у школі, розпитала журналіст «ВЗ».

— Хто глядач вашого блогу?

— Основна авдиторія — підлітки від 13 до 17 років, але є і дорослі люди, які хочуть дізнатися щось цікавеньке, чого не знали.

— Які питання найчастіше ставлять?

— Найчастіше дівчатка-підлітки запитують про менструацію, на кшталт «як зрозуміти, коли місячні почнуться», або «що робити, коли вони почались».

@utrusakh

Ответ для @dasha_t_08 користуєтесь календариками? ##менструація ##календарь ##дівчата

♬ оригинальный звук - У Трусах

@utrusakh

Ответ для @_evgenia_211 у вашої мами також є або були місячні і вона знає, що це нормально #місячні

♬ original sound - NGXB

Старші підлітки питають про ситуації, які пов’язані зі статевим життям: що робити, коли порвався презерватив, або стався незахищений статевий акт.

@utrusakh

Ответ для @sashass_m доступний, безпечний, економний, простий у використанні 👍 #статеваосвіта #презерватив

♬ оригинальный звук - У Трусах

Час від часу є питання з приводу рекомендованої літератури, батьки запитують, що почитати підлітку, або дотичні теми на кшталт «чи правда це».

— Чому дітям легше запитати у блогера, аніж у батьків?

— Дві основі причини: сором і страх. У родинах, де тема сексу табуйована, навіть, якщо гарні стосунки між дітьми і батьками, дитині буде складно говорити про це, озвучувати свої проблеми.

Інша причина — негативний досвід, який могли отримати підлітки від батьків, вчителів або лікарів: засудження.

Наприклад, якщо вчителька засуджувала дівчину, яка почала жити статевим життям досить рано, то іншій однокласниці буде складно підійти до вчительки і сказати про якусь проблему, з якою зіштовхнулася.

Аналогічно з батьками: уявіть ситуацію, коли донька прийде і каже: «Мамо, у нас порвався презерватив, що робити?». У мами буде шок, що донька почала жити статевим життям. І почнуться різні неприємні питання. Тому діти бояться говорити на ці теми і йдуть до тих, хто спокійно дасть відповідь на питання.

@utrusakh

Будь-який секс, а особливо перший, має бути відповідальним і свідомим рішенням #статеваосвіта #першийраз #підлітки

♬ оригинальный звук - У Трусах

— Чи не пов’язуєте табу на тему сексуальної освіти з пережитком радянського?

— Звичайно, бо нас виховують батьки, а їх виховували їхні батьки. Тільки на початку існування Радянського Союзу трошки писали про місячні, але в контексті як виготовити саморобну прокладку. Ніякої іншої інформації про репродуктивне здоров’я не було.

@utrusakh

Ответ для @sekret637 а ще писали про те, як пошити саморобну прокладку #статеваосвіта #місячні

♬ оригинальный звук - У Трусах

— Що порадите батькам? В якому віці варто почати говорити з дітьми про «це»?

— Варто починати говорити про статеву освіту з двох — трьох років. У нас чомусь загалі бояться використовувати словосполучення «сексуальне виховання». Коли батьки чують в одному реченні «сексуальне» і «діти», то сприймають це досить негативно.
Коли дитина йде в дитячий садочок, вона вже, як мінімум, має знати чим відрізняються хлопчики від дівчаток, у чому різниця між їх статевими органами. Бо в дитячому садочку вона буде бачити статеві органи інших дітей. У цьому віці у дітей ще немає почуття сорому, вони ходять в туалет в одному приміщенні, звичайно, для дитини може бути незрозуміло «чому у мене так, а в інших ні». Будуть намагатись торкнутися, подивитись і це може мати негативні наслідки: хтось когось почав чіпати, роздивлятися, вихователь насварив… Тому малюки ще з дитячого садочка мусять знати про гігієну, як правильно доглядати за статевими органами, підмиватися.

Коли дитина йде до школи, мусить розуміти, що таке секс, бо можуть в Інтернеті побачить якесь порно.

Щодо порад батькам як говорити з дітьми на дорослі теми, я би виділила кілька пунктів:

  • Називати речі своїми іменами. Не використовувати лексичних «перчиків», «пиріжечок». Є культурні і цензурні позначення для статевих органів: пеніс, вагіна, вульва.
  • Батькам варто бути обізнаними, для того, щоб можна було поділитися знаннями з дітьми.
  • Говорити правду, не брехати, бо діти рано чи пізно дізнаються і потім не будуть довіряти батькам, будуть шукати в Інтернеті.
  • Не ігнорувати питання від дітей.
  • Пояснювати зрозумілими словами для того віку дітей, з якими говоримо.
  • Не соромитись сказати, що я також не розумію і ми можемо почитати про це разом.

— Чи може частину інформативної функції взяти на себе школа? Як дивитесь на впровадження уроків сексуальної освіти?

— Поки я бачу складнощі із тим, щоб запровадити урок сексуальної освіти. Це все є в Європі, ми бачимо досвід колег, але наше суспільство до цього поки не готове. Можливо, у форматі якогось курсу. Треба враховувати, що в нас є радикально налаштовані батьки, або батьки, наприклад, сповідують якусь певну релігійну течію.

Найголовніша проблема — підготовка кадрів. Мені складно уявити в нашій школі хто саме має читати такі уроки: психолог, вчитель основ охорони здоров’я чи біології. Уявімо школу в селі: вчителька 70-ти років, яка веде уроки біології і вона мусить розповісти як користуватись презервативами. Звичайно, для неї це буде некомфортно, дітям складно сприймати від неї таку інформацію.

— Готуючись до розмови, натрапила на термін «секстинг» (обмін інтимними фотографіями в мережі). Чи варто вже почати говорити про кібербезпеку?

— Секстинг зараз популярний, тому що спілкування перейшло у віртуальний формат, реальних побачень стало менше, люди знайомляться в Інтернеті, спілкуються через величезні відстані. Але є питання, чи не зламають акаунт, чи не потраплять ці фотографії чужим людям? Наприклад, хтось загубив телефон… Тому потрібно зважати на ці ризики.

А якщо говорити про секстинг серед дітей, то це дійсно може бути проблемою, адже, на жаль, зустрічаються люди, які використовують довірливих підлітків, створюють акаунти, представляючись їх однолітками, виводять на особистісні теми спілкування і провокують на надсилання фотографій інтимного характеру, а потім або використовують їх у своїх цілях, або починають шантажувати дитину. Тому інформувати дітей про це необхідно.

Є правило «біг-борда»: не відправляй фотографії, які б ніколи не розмістила на біг-борд. Якщо раніше говорили, що «рукописи не горять», то зараз кажуть «скріншоти не горять», навіть якщо використати систему зникаючих повідомлень. Ніколи не можна гарантувати, що фото, окрім отримувача, не побачать інші люди.

@utrusakh

Знайте більше про безпеку в інтернеті разом із @stopsexting.ua #статеваосвіта #безпека #україна

♬ оригинальный звук - У Трусах

— Прикро, що такі поради не звучать на загальнонаціональному рівні.

— Мені здається, це не звучить на загальнонаціональну рівні, поки в нас не було гучних прецедентів. Як тільки з’явиться гучна справа про педофіла, який виманював фотографії у дітей, тоді про це заговорять.

Читайте також: «Чим якісніша сексуальна освіта, тим довше підлітки будуть відкладати свій перший секс…»