У червоній крові - білі рятівні тільця

Лейкоцити, або білі кров’яні тільця — це клітини імунної системи, які циркулюють у крові та захищають наш організм, виявляючи й усуваючи такі загрози як віруси, бактерії та атипові клітини. Щоб лейкоцити добре справлялися з функцією захисту від інфекцій, їхня кількість має бути достатньою — не більшою й не меншою за встановлені природою «нормативи». Підвищена або знижена кількість білих кров’яних тілець — це аномальні стани, які можуть свідчити про розвиток серйозних патологій.

Коли доцільно перевірити рівень лейкоцитів

Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою є ключовим у діагностиці інфекційних, алергічних та аутоімунних захворювань, а також станів, що супроводжуються ослабленням імунітету, оскільки дозволяє оцінити, наскільки успішно організм бореться з хворобою та чи імунна система належним чином реагує на атаки ворожих агентів. Повторне дослідження лейкоцитів використовується для оцінки прогресу лікування. Для аналізу зазвичай береться кров із вени.

Лейкоцити діляться на агранулоцити (лімфоцити та моноцити) й гранулоцити, до яких, своєю чергою, належать нейтрофіли, еозинофіли та базофіли. У результатах загального аналізу крові кожен із цих параметрів розписується окремо — скільки в крові є нейтрофілів, скільки еозинофілів тощо. Нормальні значення для білих кров’яних тілець варіюються й інтерпретуються на основі стандартів конкретної лабораторії.

Нормальні показники лейкоцитів:

• у дорослих — 4000−10 000/мкл;
• у новонароджених — 9000−30 000/мкл;
• у дітей у віці 12 місяців — 6000−20 000/мкл;
• 4−6 років — 5000−15 500/мкл;
• 10 років — 4500−13 500/мкл.

Чим цінні білі кров’яні тільця

Відповідають за захист організму. Їхня функція включає:

• фагоцитоз (поглинання та перетравлення мікробних клітин і мертвих еритроцитів);
• адаптивний імунітет (продукцію антитіл і Т-клітинну відповідь);
• дегрануляцію;
• синтез вільних радикалів.

Як і інші клітини крові, лейкоцити виробляються у кістковому мозку. Коли організм атакують патогени, розвивається інфекційне захворювання й виникає запалення, лейкоцити виробляються у більшій кількості. Вони потрапляють у кров, звідки мігрують до органів і тканин, що зазнали ураження.

Коли рівень лейкоцитів підвищений

Підвищений рівень білих кров’яних тілець називається лейкоцитозом, і не обов’язково вказує на хворобу. Лейкоцитоз може виникати, наприклад, після фізичних тренувань, їжі або під час сильного стресу. Він також трапляється ближче до кінця вагітності та в післяпологовий період.

Однак якщо підвищений рівень лейкоцитів утримується досить довго або його рівень є дуже високим, це може свідчити про вірусну, бактеріальну чи паразитарну інфекцію. Підвищений рівень лейкоцитів також спостерігається після перенесених травм, опіків, хірургічних втручань і навіть серцевого нападу. Він може бути результатом аномальної реакції імунної системи, що трапляється у випадках алергії, імунологічних або хронічних запальних захворювань.

Надмірне, неадекватне вироблення білих кров’яних тілець також часто супроводжує патології, відомі як проліферативні захворювання кісткового мозку, прикладом яких є лейкемія.

Коли рівень лейкоцитів знижений

Такий стан називається лейкопенією. Низький рівень білих кров’яних тілець може бути наслідком їх надмірного використання організмом, наприклад, у людей з аутоімунними хворобами або СНІДом. Він також може бути спричинений порушенням вироблення лейкоцитів, пошкодженнями кісткового мозку внаслідок хімієтерапії або променевої терапії, впливом токсинів, патологіями кісткового мозку, а також дефіцитом поживних речовин і загалом недоїданням.

Лейкопенія також спостерігається за захворювань печінки й селезінки.

Знижувати кількість лейкоцитів можуть деякі ліки, зокрема антибіотики, протиепілептичні, антигістамінні та хімієтерапевтичні препарати.