Суперфуд з грядки: чому редиска — більше, ніж салатний інгредієнт

Такі невеликі круглі чи до­вгасті плоди багаті на зольні та азотисті речовини, містять фітонциди, що пригнічують ріст шкід­ливих бактерій і грибків. Основна частка калорійності припадає на вуг­леводи.

Завдяки ефірним оліям, у тому числі гірчичній, редиска набуває при­ємного свіжого та гострого смаку і виражених асептичних властивостей. Її поживна цінність (калорійність) при­близно така ж, як у томатів, кабачків чи баклажанів, але є більше білків. Вони добре засвоюються й допома­гають оновлювати клітини організму. Крім того, в редисці чимало вітамінів (С, РР і групи В), солей (магнію, фос­фору, калію та кальцію).

Народна медицина радить готу­вати зі згаданої городини страви лю­дям, що мають проблеми зі серцем чи судинами, страждають від ожирін­ня або уповільненого обміну речовин. Вважається, що регулярне вживання зазначених овочів запобігає цим не­дугам, а також стимулює вироблення шлункового соку, поліпшуючи трав­лення.

Редиска містить клітковину, яка виводить зайвий холестерин. Відтак знижується ризик утворення атеро­склеротичних бляшок.

Але дуже обережно треба вжива­ти ці дари грядки особам, що страж­дають від виразки шлунка, гастриту і панкреатиту (бо можливе загострен­ня). Обмежуйте такі страви і в разі хо­лециститу — щоб не спровокувати рух каменів.

Наведемо кілька лікувальних ре­цептів:

• За радикуліту, ревматизму, болю в суглобах слід прикласти до хворого місця компрес із натертого редису, загорнутого в марлю. Зверху обмо­тайте поліетиленом. Така процедура помічна і при ударах, розтягненнях, будь-яких травмах.
• Якщо мучить головний біль, змастіть скроні, лоб і перенісся сві­жим соком редиски.

Для зволоження та живлення шкіри обличчя готують маску: дрібно натер­ти 2−3 редиски, додати 5−6 крапель косметичної олії та 1 ч. л. крохмалю. Перемішавши, масу тримають на об­личчі протягом 10 хвилин.

P. S. Зауважимо: найкорисніша частина редиски — гичка, котрою ба­гато хто нехтує. Тут містяться ті ж ко­рисні речовини, що й у корені, але в більших кількостях. Із листків можна готувати салати, супи і гарніри. До­бре поєднуються вони з тушкованим м’ясом.

У свіжої гички пряний смак і запах, який доповнить страви не гірше за кріп, петрушку чи руколу.