Такий незвичайний цикорій звичайний

СТЕБЛА, ЛИСТЯ І КВІТКИ заготовляють улітку під час цвітіння рослини і сушать, розклавши тонким шаром у провітрю­ваному, захищеному від сонця місці. Стебла попередньо ріжуть на частини. Висушену сировину зберігають у полотняних мішечках або закритій тарі не довше ніж 1 рік.

Коріння цикорію використовують у вересні-жовтні, коли квіткові розетки зав’януть, краще після дощу. У цей час рослина містить велику кількість корисних речовин. Промите коріння розкладають на тканині або щільному папері й злегка підсу­шують. Після цього дрібно ріжуть і сушать. Сушити коріння можна як природним спо­собом на відкритому повітрі, так і в духовці. Якщо ви вирішили сушити його на вулиці, буде потрібно 3−4 дні. Не забувайте вкри­вати коріння від роси на ніч й перевертати його хоча б раз на день. Якщо ви зібралися скористатися духовкою, сушіть цикорій за температури 35−40°С. Щоб визначити час закінчення сушіння, корінець розламують навпіл: якщо при цьому чути тріск — він ви­сох. Готова сировина являє собою змор­щені, буруваті шматочки коріння, білі або злегка жовтуваті на зламі, гіркі на смак і без запаху. Зберігати його треба в сухому тем­ному місці в паперових або полотняних мі­шечках. Свої лікувальні властивості корінь цикорію зберігає 3 роки.

Правильно висушений, він містить до 60% інуліну — високомолекулярного вугле­воду, легко розчинного в гарячій і важко розчинного в холодній воді, що добре за­своюється організмом людини, знижує рівень цукру у крові й нормалізує обмін речовин. Він сприяє розвиткові корисної мікрофлори в кишечнику (біфідобактерій), що благотворно позначається на підви­щенні імунітету і поліпшенні загального стану здоров’я.

У корені цикорію міститься також 10−20% фруктози, каротин, вітаміни групи В, вітамін С, макро- і мікроелементи (натрій, калій, кальцій, залізо), органічні кислоти, білкові й дубильні речовини, пектин. Гір­коти цикорію в основному надає глікозид інтибін, що цінується фармацевтами за його властивість поліпшувати роботу серця і зміцнювати судини.

Не менш цінні речовини містять й інші частини цикорію. Квітки рослини багаті на глікозид цикоріїн, а насіння — на інулін. У молочному соку стебел і листя виявле­ні лактуцин, інулін, а також аскорбінова і цикорієва кислоти. Препарати цикорію чинять протимікробну, протизапальну, за­спокійливу, сечогінну й жовчогінну дії. Вони викликають апетит, регулюють обмін речо­вин, діють як жарознижувальний і судино­розширювальний засіб.

У свіжому соку цикорію містяться біоло­гічно активні речовини, що живлять оптичну систему очей. Особливо ефективно поєдну­вати соки цикорію (із усіх частин рослини), моркви й петрушки в рівних частинах. При­йом 200 мл такої суміші щодня може дати разючі результати, відновлюючи ослабле­ний організм протягом декількох тижнів.

Але найбільше визнання цикорій зви­чайний завоював у лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки і жов­чного міхура. Відвар кореня рослини реко­мендується як сечогінний засіб у випадку захворювання печінки й нирок, зокрема нирковокам’яної хвороби. Призначають його й за атеросклерозу, на початковій стадії цукрового діабету, підвищеної збудливості, ожиріння, безсоння. Настій і відвари цикорію допомагають швидше прийти до норми піс­ля важких хвороб. Сік рослини застосовують зовнішньо для лікування шкірної висипки, вугрів, фурункулів, гнійних ран, екзем.

Скромний цикорій, що вважається бур’яном, володіє чудовими цілющими властивостями. Увага! Препарати цикорію звичайного не мають вираженої побічної дії. Однак людям, що страждають від ви­разкової хвороби шлунка і 12-палої кишки, гастриту, варикозного розширення вен і геморою, ці препарати треба приймати з обережністю, тільки під контролем лікаря. Треба пам’ятати, що перепарати цикорію використовують не як основний, а як допо­міжний лікарський засіб.

Кардіоневроз. 2−3 ст. ложки свіжих кві­ток цикорію залити 1 склянкою окропу, на­стояти 1 год, процідити, приймати по ¼ склянки 3−4 рази на день. Настій підсилює скорочувальну здатність серця, сповільню­ючи його прискорений ритм. Його застосо­вують також за неврастенії, істерії.

Анемія. 1 ч. ложку свіжого соку цикорію додати у пів склянки молока. Приймати по 0,5 склянки 3 рази на день до їди протягом 4−6 тижнів, після тижневої перерви курс по­вторити. Для приготування соку з молодих пагонів, зібраних у стадії бутонізації, зріза­ти верхівки. Промити й ошпарити окропом. Вичавлений з них сік кип’ятити 2−3 хв.

Жовчнокам’яна хвороба. 1 ст. ложку коріння цикорію залити 1 склянкою окро­пу. Кип’ятити 10 хв, настоювати пів години, процідити. Пити як чай по ½−1/3 склянки протягом дня незалежно від прийому їжі. Відвар ефективний також за захворювань печінки.

Захворювання легень. Подрібнений корінь цикорію змішати з травою кропиви собачої у пропорції 1:1. 3 ст. ложки суміші залити 2 склянками окропу, настоювати 10−15 хв. Пити протягом дня як чай. Настій рекомендується також для профілактики бронхітів і ларингітів.

Гастрит. 2 ст. ложки подрібнених кві­ток і стебел цикорію залити 1 л окропу, кип’ятити 10 хв, процідити. Приймати по пів склянки 3 рази на день.

Аритмія. 1 ч. ложку подрібненого коре­ня цикорію залити 2 склянками води, до­вести до кипіння. Настоювати 1−2 години під кришкою. Процідити, додати 1 ч. ложку меду. Приймати по пів склянки 3 рази на день до їди.

Хвороби печінки: 2 ст. ложки кореня або 4 ст. ложки стебел цикорію залити 1 л окропу, тримати на слабкому вогні 20−30 хв, процідити, пити по ¼ склянки 2−3 рази на день. Відвар корисний також за хвороб шлунково-кишкового тракту, жов­тяниці, цирозів печінки і пухлин селезінки;

..1 ч. ложку трави цикорію залити 1 склянкою окропу, настоювати 4−6 год, про­цідити й, підсолодивши, випити за 2 прийо­ми перед їдою. Настій приймають також за захворювань шлунка, кишечнику, запален­ня сечового міхура й утрудненого сечови­пускання, анемії, шкірних захворювань;

..1 ст. ложку подрібненого кореня ци­корію залити ½ літра окропу, настоюва­ти 2−3 години в теплому місці, процідити. Пити по пів склянки 3−4 рази на день за 30 хвилин до їди. Настій рекомендується та­кож за жовчнокам’яної хвороби, збільшенні селезінки.

Коліт: 20 г кореня або трави цикорію за­лити 1 склянкою води, кип’ятити не більше 2−3 хв, настоювати 15−20 хв, приймати по 2 ст. ложки 3 рази на день. Відвар використову­ють також за гастритів із підвищеною секре­торною функцією й ентероколітів; висушений корінь цикорію розтерти на порошок. Тонкий шматочок чорного хліба намащувати вершко­вим маслом 3 рази на день, посипати порош­ком цикорію і з'їдати за 30 хвилин до їди.

Подагра. 1 ст. ложку подрібненого корін­ня або 1 ст. ложку квітучих верхівок цикорію залити ½ літра окропу, кип’ятити 30 хв, на­стоювати до остигання, процідити. Пити по пів склянки 3 рази на день перед їдою. Від­вар корисний за всіх захворювань обміну речовин (ревматизм, поліартрит тощо).

Рання сивина. 3 ст. ложки кореня цико­рію залити склянкою окропу, кип’ятити на повільному вогні 15 хв, залишити в тепло­му місці на ніч для настоювання, процідити. Втирати відвар у шкіру голови або обполіс­кувати ним волосся. Волосся стає гарним, блискучим і повертає свій колишній колір.

Цукровий діабет. 1 ч. ложку стебел і листя цикорію залити 1 склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Приймати по пів склянки 2−3 рази на день за 30 хвилин до їди. Настій рекомендується також за нефриту, неврастенії, запалення підшлун­кової залози, захворювань жіночої стате­вої сфери. Ефективний як зовнішній засіб (компреси, пов’язки, ванночки), у лікуванні екземи, вітряної віспи та інших шкірних за­хворювань, що супроводжуються сверб­лячкою; 2 ст. ложки подрібнених частин рослини (траву і корінь брати порівну), за­лити 1 склянкою гарячої води, кип’ятити на повільному вогні 30 хв, настоювати 10 хв, процідити, відтиснути. Пити по 1/3 склянки 3 рази на день до їди. Рекомендується за цукрового діабету 1 і 2 типів у початковій і навіть середній стадії хвороби. Внаслідок регулярного прийому відвару знижується рівень цукру у крові.

Ожиріння. 1 ст. ложку подрібненого ко­ріння цикорію залити ½ л окропу, настояти 30 хв, процідити, відтиснути сировину, що залишилася, долити перевареною водою до первинного об'єму. Пити по ½ склянки настою 3−4 рази на день до їди.

Захворювання нирок. 2 ст. ложки по­дрібненого коріння або 3 ст. ложки суміші частин усієї рослини залити 0,5 л горілки, настояти в теплому темному місці протя­гом 2 тижнів, періодично струшуючи. Про­цідити й пити по 25−30 крапель 3 рази на день до їди. Настоянка ефективна також за діабету, диспепсії, захворювань селезінки. Її можна застосовувати у вигляді обтирань для ураженої шкіри.

Екзема. 2 ст. ложки трави або кореня ци­корію залити 2 склянками води, кип’ятити на малому вогні 10 хв, процідити і прийма­ти по ½ склянки 3−4 рази на день або до­давати у ванну (для ванни використовувати відвар з розрахунку 4 ст. ложки цикорію на 4 склянки окропу). Рекомендується також за діатезу і різних уражень суглобів; 2 ч. ложки цикорію залити 1 склянкою окропу, насто­ювати 15−20 хв, процідити. Змочувати на­стоєм чисті лляні ганчірочки і накладати їх на уражені місця. Повторювати процедуру доти, поки шкіра не стане чистою, без за­палень.