Чому для вразливих дітей гра «Жовті двері, червоні двері» є небезпечною?

У мою батьківську групу «прилетіло» повідомлення-застереження від вчительки до батьків. Мова йде про гру «Жовті двері, червоні двері», у яку грають діти. Гра може викликати страх, тривожність, панічні атаки та жахіття…

У повідомленні також зазначається, що учасники гри можуть бачити лякаючи образи та чути голоси. Може виникати навіть трансовий стан, коли гравець самостійно не може вийти з гри… А також дитина може мати нічні кошмари, боятися темряви. Як наслідок — тривожні розлади. Така гра не для дітей, особливо тих, які мають чутливу психіку, або схильний до страхів.

«Будьте обережні, — йдеться в повідомленні-застереженні до батьків. — Ця гра може бути не безпечнішою, ніж здається. В одній з львівських шкіл такий випадок уже був».

Я запитала психологиню Наталію Костюк, чи часто діти бавляться у цю гру? І яка криється небезпека у цьому?

«Діти продовжують грати у цю гру, але зараз уже менше», — зауважила психологиня.

На своїй сторінці у Фейсбуці Наталія Костюк розповіла про таке: «Можливо, ви вже чули від дитини або побачили у TikTok: серед підлітків знову популярна гра «Червоні двері, жовті двері». Це щось на кшталт візуалізаційної медитації: дитина уявляє себе в коридорі з дверима різного кольору, «входить» у них і описує, що бачить. Але є одна деталь — гру подають як «містичну» і навіть «небезпечну». Учасникам радять уникати чорних дверей, дзеркал, чоловіка в костюмі… На перший погляд — просто фантазія. Але для вразливих дітей це може обернутися тривогою, страхами, порушенням сну або панічною атакою. Гра «Червоні двері, жовті двері» не є небезпечною сама по собі — це візуалізаційна вправа, схожа на легкий гіпноз або медитацію. Але її можлива небезпека — у контексті:

Кому вона може зашкодити?

• Дітям із підвищеною тривожністю — у них можуть виникнути страхи, дезорієнтація, порушення сну.
• Підліткам із багатою уявою — вони можуть сприйняти уявне як реальність, особливо якщо вірять у «містику».
• Тим, хто не вміє повертатися до «тут-і-зараз» після глибокого занурення у внутрішній світ — можливі дисоціації або труднощі з емоційною регуляцією.
• Після ПТСР, пережитого неприємного емоційного досвіду тощо.

У чому ризики?

• Створення враження «контакту з потойбічним», що може бути тривожним.
• Гра не має структури виходу з трансу, як це є у професійних техніках.
• Груповий тиск і бажання «відчути щось страшне» можуть провокувати неприємні переживання або паніку.
• Для більшості підлітків — гра на уяву, яка закінчується без наслідків.
• Для вразливих — може стати тригером або підкріпити страхи.

Її не можна назвати однозначно шкідливою, але варто супроводжувати її уважністю до психічного стану дитини. Як тобі після…

Вони ще потім обговорюють: У мене вийшло або не вийшло…

Що варто робити, коли ви як батьки, вчителі дізналися, що ваша дитина грає в цю гру:

• Спокійно запитати як дитина її розуміє, що відчувала… В спокійній атмосфері обговорити формат гри, не уникати і не удавати, що не бачили…
• Пояснити, як працює уява.
• Дати безпечну альтернативу, поговорити про інші формати ігор.
• Жодної критики чи тривожності у відповідь.
• Підтримка — кращий захист.
• Дайте дитині простір фантазувати, але з опорою на безпеку та любов".

— Такі ігри були і ще будуть, — каже Наталія Костюк. — Але ми не зможемо їм заборонити експериментувати та ми готові про це говорити. Пильнуймося!