Груші - для підшлункової залози та сечового міхура

Груші є гіпоалергенним продуктом. А отже, вони абсолютно не шкідливі для вагітних і навіть для мале­чі. А що в цій «цукерці» є ще й залізо, то вона може слугувати як ліки від анемії, від якої часто-густо по­терпають діточки. Для цього дві груші оббирають від шкірки, розминають і додають дві ложки меду. З'їдають за обідом.

Але що особливо важливо: цей ароматний фрукт лікує диспепсію (розлад травлення) в дітей. У таких випадках можна готувати вівсяну кашу, додаючи до неї груші. Також помічними тут будуть грушеві компо­ти й киселі, бо вони чинять в’яжучу дію.

Солоденького кортить і дорослим, проте діа­бетикам забороняються не лише цукерки, а й деякі фрукти, які містять глюкозу. А ось груші навіть реко­мендують (за доброго сприйняття), тому що вони не містять «легких» цукрів, а тільки фруктозу, яка ніяк не впливає на підвищення рівня цукру в крові. Фруктоза не потребує для свого засвоєння в організмі інсуліну, тому цей фрукт корисний у разі порушення функції підшлункової залози.

Груші - потужний антимікробний засіб. Вони ство­рюють несприятливе середовище для хворобот­ворних бактерій. Пектинові й дубильні речовини, що містяться в них у великій кількості, позбавляють ці бактерії рухливості. Антимікробна властивість груш, завдяки наявності природного антибіотика арбутину, впливає на кишкову флору й на мікроби, що спри­чиняють запалення нирок та сечового міхура. Стиглі фрукти підвищують опірність організму до різних ін­фекцій, борються із запальними процесами, зміцню­ють імунітет, сприяють виведенню токсинів та інших шкідливих речовин, очищують організм від шлаків.

В осінньо-зимовий період груші замінять різні та­блетки від застуди. Народні зцілителі радять пити гру­шевий відвар для зниження температури, від кашлю та діареї. Для цього треба взяти 50 г свіжих фруктів, які слід попередньо нарізати, чи висушені плоди — в цьому разі їх знадобиться вдвічі менше. Сировину кладуть в емальовану каструлю та вливають до неї 200 мл окропу. Потім ставлять на водяну баню, при цьому зменшують вогонь до мінімуму, щоб не було бурхли­вого кипіння. Хвилин за 10 каструлю знімають з плити й дають відвару охолонути, після чого його фільтрують (наприклад, через ситечко). Зберігають у холодиль­нику не більше п’яти діб. Також як протикашлевий за­сіб використовують варені та печені груші.

Дуже корисні груші для дихальних шляхів. У разі бронхіту: до склянки грушевого соку додати невелику ложку сиропу шипшини. Отриманий напій пити по по­ловині склянки тричі на день. Груші (грушевий сік) ви­водять мокротиння й полегшують дихання, запобіга­ють можливим захворюванням горла чи ефективно їх виліковують. А людям, які займаються співом, просто конче потрібний чудотворний напій з грушевого соку та меду: він миттєво зцілює горло й голосові зв’язки.

Хворі на простатит, у комплексі з основним ліку­ванням, п’ють грушевий компот (разючий ефект на­стає вже за кілька днів, а тривале вживання такого компоту веде до одужання). У разі закрепів корисно з'їдати фрукти з компоту. На зиму треба заготовляти сушені груші-дички, щоб до самої весни пити компот і грушевий чай. Це є не тільки лікуванням, а й профі­лактикою цих захворювань. Груші містять ще й деякі цінні волокна, надзвичайно корисні для здоров’я тов­стої кишки. Тому регулярне вживання як груш, так і грушевого соку регулює процес дефекації.

У грушевому соку багато речовин з Р-вітамінною активністю, вітамін Р зменшує проникність стінок кровоносних судин, а отже, зміцнюються капіляри. Тому й груші, й сік із них дуже корисні особам із за­хворюваннями кровоносної системи. Крім того, груші мають здатність очищати кров і позбавляти її від холестерину, перешкоджати утворенню бляшок і закупоренню стінок судин.

А завдяки великій кількості бору, який допомагає організмові утримувати кальцій, остеопороз відсту­пає чи сповільнюється.

Груші не можна їсти натщесерце (натуральні кис­лоти подразнюють стравохід і шлунок) і раніше, ніж через 30 хвилин після їди; не можна їх запивати во­дою (щоб не спровокувати печію) та заїдати м’ясом (з ним вони не сумісні).

Не рекомендується вживати свіжі груші хворим на шлунково-кишкові недуги. Їм ліпше з'їдати варені груші, від яких не буде важкості в шлунку і які свої ці­лющі властивості передадуть у належному обсязі.

Людям після 70 років, щоб уникнути проблем зі шлунком, ліпше вибирати соковиті м’які груші, тверді ж — запікати в духовці, бо з'їдені свіжими, вони обтя­жують шлунок, а зварені - зцілюють його.