Груші - для підшлункової залози та сечового міхура
Груші не просто смачні й солодкі, як цукерочка, а й соковиті, ароматні та… цілющі. Так, саме вигляд, смак і аромат вказують на те, що груші мають лікувальні властивості
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/518056/hrusha.jpg)
Груші є гіпоалергенним продуктом. А отже, вони абсолютно не шкідливі для вагітних і навіть для малечі. А що в цій «цукерці» є ще й залізо, то вона може слугувати як ліки від анемії, від якої часто-густо потерпають діточки. Для цього дві груші оббирають від шкірки, розминають і додають дві ложки меду. З'їдають за обідом.
Але що особливо важливо: цей ароматний фрукт лікує диспепсію (розлад травлення) в дітей. У таких випадках можна готувати вівсяну кашу, додаючи до неї груші. Також помічними тут будуть грушеві компоти й киселі, бо вони чинять в’яжучу дію.
Солоденького кортить і дорослим, проте діабетикам забороняються не лише цукерки, а й деякі фрукти, які містять глюкозу. А ось груші навіть рекомендують (за доброго сприйняття), тому що вони не містять «легких» цукрів, а тільки фруктозу, яка ніяк не впливає на підвищення рівня цукру в крові. Фруктоза не потребує для свого засвоєння в організмі інсуліну, тому цей фрукт корисний у разі порушення функції підшлункової залози.
Груші - потужний антимікробний засіб. Вони створюють несприятливе середовище для хвороботворних бактерій. Пектинові й дубильні речовини, що містяться в них у великій кількості, позбавляють ці бактерії рухливості. Антимікробна властивість груш, завдяки наявності природного антибіотика арбутину, впливає на кишкову флору й на мікроби, що спричиняють запалення нирок та сечового міхура. Стиглі фрукти підвищують опірність організму до різних інфекцій, борються із запальними процесами, зміцнюють імунітет, сприяють виведенню токсинів та інших шкідливих речовин, очищують організм від шлаків.
В осінньо-зимовий період груші замінять різні таблетки від застуди. Народні зцілителі радять пити грушевий відвар для зниження температури, від кашлю та діареї. Для цього треба взяти 50 г свіжих фруктів, які слід попередньо нарізати, чи висушені плоди — в цьому разі їх знадобиться вдвічі менше. Сировину кладуть в емальовану каструлю та вливають до неї 200 мл окропу. Потім ставлять на водяну баню, при цьому зменшують вогонь до мінімуму, щоб не було бурхливого кипіння. Хвилин за 10 каструлю знімають з плити й дають відвару охолонути, після чого його фільтрують (наприклад, через ситечко). Зберігають у холодильнику не більше п’яти діб. Також як протикашлевий засіб використовують варені та печені груші.
Дуже корисні груші для дихальних шляхів. У разі бронхіту: до склянки грушевого соку додати невелику ложку сиропу шипшини. Отриманий напій пити по половині склянки тричі на день. Груші (грушевий сік) виводять мокротиння й полегшують дихання, запобігають можливим захворюванням горла чи ефективно їх виліковують. А людям, які займаються співом, просто конче потрібний чудотворний напій з грушевого соку та меду: він миттєво зцілює горло й голосові зв’язки.
Хворі на простатит, у комплексі з основним лікуванням, п’ють грушевий компот (разючий ефект настає вже за кілька днів, а тривале вживання такого компоту веде до одужання). У разі закрепів корисно з'їдати фрукти з компоту. На зиму треба заготовляти сушені груші-дички, щоб до самої весни пити компот і грушевий чай. Це є не тільки лікуванням, а й профілактикою цих захворювань. Груші містять ще й деякі цінні волокна, надзвичайно корисні для здоров’я товстої кишки. Тому регулярне вживання як груш, так і грушевого соку регулює процес дефекації.
У грушевому соку багато речовин з Р-вітамінною активністю, вітамін Р зменшує проникність стінок кровоносних судин, а отже, зміцнюються капіляри. Тому й груші, й сік із них дуже корисні особам із захворюваннями кровоносної системи. Крім того, груші мають здатність очищати кров і позбавляти її від холестерину, перешкоджати утворенню бляшок і закупоренню стінок судин.
А завдяки великій кількості бору, який допомагає організмові утримувати кальцій, остеопороз відступає чи сповільнюється.
Груші не можна їсти натщесерце (натуральні кислоти подразнюють стравохід і шлунок) і раніше, ніж через 30 хвилин після їди; не можна їх запивати водою (щоб не спровокувати печію) та заїдати м’ясом (з ним вони не сумісні).
Не рекомендується вживати свіжі груші хворим на шлунково-кишкові недуги. Їм ліпше з'їдати варені груші, від яких не буде важкості в шлунку і які свої цілющі властивості передадуть у належному обсязі.
Людям після 70 років, щоб уникнути проблем зі шлунком, ліпше вибирати соковиті м’які груші, тверді ж — запікати в духовці, бо з'їдені свіжими, вони обтяжують шлунок, а зварені - зцілюють його.