Передплата 2025 «Неймовірні історії життя»

Лікарі відмовлялися оперувати. Казали: пухлина — неоперабельна

Із початком великої війни мама з Даринкою виїхали у Польщу. Дитина часто хворіла, мала серйозні проблеми з травленням, й у свої два роки так і не почала ходити. Після повернення в Україну стан малечі різко погіршився, на спині з’явилася припухлість. Комп’ютерна томографія показала велику пухлину, яка поширювалася в черевну порожнину та спинномозковий канал і притискала спинний мозок. Утвір був щільний за структурою, що створювало додатковий тиск на нервові закінчення

Фото ЗУСДМЦ
Фото ЗУСДМЦ

Лікарі в рідному Запоріжжі, а згодом у Києві, до яких ро­дина звернулася по допомогу, назвали пухлину неоперабель­ною. Понад пів року дівчинка пила таблетки, щоб зменши­ти біль й стримати ріст ново­утвору. Історією порятунку ма­ленької пацієнтки поділилася з «ВЗ» пресслужба Клінічного центру дитячої медицини.

«Від таких пацієнтів зазви­чай відмовляються. Оперува­ти їх складно через ризик не­врологічних ускладнень. Хоч пухлини й доброякісні, вони небезпечні через своє розта­шування та щільність. Повніс­тю видалити їх не вдається — з часом можуть знову рости, і може знадобитися повторна операція. Але головне зараз — усунути тиск на рухові нерви та повернути дитині здатність ру­хатися», — пояснює керівник Клініки дитячої нейрохірур­гії Михайло Ловга.

За його словами, таке втру­чання відбувається в кілька етапів. Спочатку нейрохірур­ги максимально видаляють пухлину й звільняють нерво­ві корінці. Потім дитячі хірурги видаляють залишки новоутво­рення з черевної порожнини.

«У Даринки пухлина випо­внювала тазову порожнину і зміщувала органи. Через неї проходили магістральні су­дини, що ускладнювало втру­чання. Але завдяки точній ро­боті нейрохірургів та нашому досвіду видаленню пухлин у цій ділянці втручання пройшло успішно», — додав Богдан Ро­манишин, який очолює Клі­ніку спеціалізованої дитячої хірургії.

Сьогодні малеча вчиться жити без болю, а її мама вчить­ся знову мріяти. Врятувати ді­вчинку вдалося не лише за­вдяки досвіду і хірургічній точності, а й безмежній людя­ності. Коли здається, що на­дії більше немає, саме такі ко­манди дарують її знову.

Це вже другий такий випа­док у практиці львівських нейрохірургів Західноукраїнсько­го спеціалізованого центру. Першій пацієнтці - 18 років. Як і Даринці, їй також вдалося від­новити функцію ходьби.