Споживання абрикосів підвищить працездатність мозку

Абрикоси містять цукри (10,5%), інулін, лимонну, винну й яблучну кислоти, дубильні речовини, крохмаль, ві­таміни групи В, С, Н, Е, Р, прові­тамін А, залізо, срібло, фосфор, йод тощо. Крім того, в абрикосах є пектин, здатний виводити з ор­ганізму токсичні продукти обміну й холестерин.

Плоди абрикоса сприятли­во впливають на процес крово­творення, що особливо важливо для тих, хто страждає від анемії. А завдяки великому вмісту маг­нію, швидко й надовго усувають підвищений артеріальний тиск. Тому в разі гіпертонії в сезон до­зрівання абрикосів рекомендують їсти їх якомога більше. Крім того, споживання абрикосів поліпшує пам’ять, підвищує працездатність мозку, розширює церебральні су­дини. Кількість калію в цих плодах значно більша, ніж в інших фруктах та овочах. А оскільки калій є регу­лятором роботи серцевого м’яза, то абрикоси в будь-якому вигляді дуже корисні для тих, хто має про­блеми зі серцем. Особливо поміт­на позитивна дія кураги, урюку та свіжих абрикосів на хворих з хро­нічною серцевою недостатністю.

До того ж абрикоси мають се­чогінні властивості, тому їх за­стосовують у разі захворювань нирок. Вагітним за токсикозу, на­бряків та гіпертонії їх рекомендо­вано в першу чергу.

Треба зазначити, що найбільш корисні свіжі та сушені абрикоси, бо в процесі термічної обробки частина вітамінів руйнується.

Усього 100 г м’якоті абрикосів на день здатні позбавити від хро­нічних закрепів і налагодити регу­лярні випорожнення.

Свіжа м’якоть плодів — чудовий засіб у разі сонячних опіків та дер­матитів. Абрикоси очистити від шкірки, перетерти через ситечко чи натерти на тертці. Цю кашку нанести на уражені місця на 20−30 хв (можна попередньо викласти її на марлю).

Абрикосовий сік засвоюєть­ся організмом легше, ніж плоди. Тому рекомендацій щодо його вживання значно більше. Залеж­но від наявності захворювань і проблем організму, абрикосово­го соку можна випивати від 100 мл до 1 л на день. Загалом 0,75 склянки такого соку достатньо для задоволення добової потреби людини у вітамінах.

Для приготування абрикосово­го соку треба взяти стиглі плоди, в яких кісточка легко відділяється від м’якоті. Після миття й обсушу­вання їх слід звільнити від кісточки й вичавити сік. Можна також про­сто розім'яти виделкою або товка­чем і відтиснути сік через марлю. Не варто намагатися якомога ста­ранніше переціджувати: сік більш корисний із м’якоттю. До того ж пити його слід відразу після приго­тування, оскільки він швидко втра­чає свої цілющі властивості, навіть за перебування в холодильнику.

150 мл абрикосового соку на день задовольняють добову по­требу людини в каротині. Для ліпшого засвоєння вітаміну, А слід додати 1 ч. л. олії без запаху.

У разі гіпертонії дуже корисно випивати по 0,5 склянки абрико­сового соку тричі на день перед їдою.

Виснаженим хворобою людям рекомендують приймати по 1−3 склянки абрикосового соку на день, залежно від реакції кишеч­нику. Цей спосіб застосовували ще лікарі Стародавнього Китаю, піднімаючи на ноги дуже важких хворих після виснажливих хвороб.

Вагітним і маленьким дітям абрикосовий сік корисний як «бу­дівельник» клітин, жирової ткани­ни, кісток і зубів: приймати по 150 мл соку на добу.

У разі коліту, метеоризму й дисбактеріозу абрикосовий сік допоможе нормалізувати кис­лотність шлунка й налагодити регулярні випорожнення. Нор­ма прийому залежить від маси тіла людини, зазвичай достатньо вранці і ввечері випивати по 100 мл соку абрикосів.

За проблем у сечостатевій сфері сік абрикосів може допо­могти як чудовий сечогінний за­сіб. Варто лише в проміжках між прийомами їжі випивати по 100 мл соку, доводячи кількість при­йомів до 6−8 на добу.

Як уже було зазначено вище, абрикоси дуже корисні за сер­цево-судинних захворювань, що супроводжуються набряками. Раз на тиждень рекомендується про­водити розвантажувальний день: 300 г намочених сухих плодів (ку­раги) з'їдати за 4 прийоми протя­гом дня, а також випивати по 0,5 л абрикосового соку з м’якоттю.

Зовнішньо сік можна застосо­вувати для загоєння ран, від при­щів та вугрів.