BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Абрикоси покращують настрій

Скільки б гастрономічних трендів не з’являлося, варто побачити на прилавку розсип золотисто-жовтогарячих плодів, відчути їхній тонкий квітковий аромат, і настрій відразу покращується

Незважаючи на насиче­ний солодкий смак, абри­коси належать до досить легких фруктів: у 100 г містить­ся близько 45−50 ккал. Вони ба­гаті на вітаміни, мінерали та антиоксиданти. Особливу цін­ність становлять каротиноїди — рослинні пігменти, які надають плодам яскравого помаранче­вого кольору. В організмі вони частково перетворюються на вітамін А, необхідний для зору, здоров’я шкіри та імунної систе­ми. Крім того, абрикоси містять вітамін С; вітаміни групи В; віта­мін Е; калій; магній; залізо; мідь; харчові волокна.

Користь абрикосів розкри­вається м’яко: вони допома­гають додати у раціон більше рослинної клітковини, роблять перекуси кориснішими і добре вписуються у сезонне меню. Якщо хочеться простого літ­нього фрукта, який не потребує складної підготовки, то абрико­си — оптимальний варіант.

Надто тверді абрикоси най­частіше ще не достигли, а м’які та водянисті плоди вже перезрі­ли. Найкращий варіант — пруж­ний фрукт із вираженим солод­ким ароматом. Мити їх краще перед їдою або приготуванням, щоб не скорочувати термін збе­рігання.

Якщо купили трохи недости­глі плоди, залиште їх за кімнат­ної температури на один-два дні. Для прискорення дозрі­вання можна покласти фрукти у паперовий пакет. Втім, щільні плоди чудово підійдуть для ви­пікання, грилю чи приготування соусів — вони краще збережуть форму під час теплової оброб­ки.

У разі, коли врожай виявив­ся дуже щедрим, є кілька спо­собів продовжити абрикосове задоволення: заморозити по­ловинками без кісточок, при­готувати джем чи варення, зварити компот, висушити та отримати ароматну домашню курагу.

Абрикоси дуже «дружні»: га­строномічну пару їм складуть практично будь-які супутники. У десертах їх зазвичай поєдну­ють із ваніллю, горіхами, медом, йогуртом, а у несолодких стра­вах — із сирами, куркою, качкою, свининою, прянощами та зе­ленню.

З ними готують салати, ви­пічку, млоять із прянощами і за­пікають. У салатах вони надають свіжості, легкості, солодкості; у соусах, заправках, дипах і туш­кованих стравах — неповторного фруктового звучання; запече­ні чи приготовлені на грилі роз­кривають медово-карамельні нотки.

Сирна галета з абрикосами

Для тіста: 150 г кисло­молочного сиру будь-якої жирності, 100 г вершково­го масла, 160 г борошна, 1−2 жовтки, 2 дрібки солі, 2 ст. ложки цукру.

Для начинки: 6−8 абрико­сів, 1 ч. ложка кукурудзяного крохмалю, 2 ст. ложки цукру, 1 ч. ложка цукрової пудри — для присипання.

Абрикоси вибирайте не соко­витих сортів, наприклад, анана­сові.

Масло можна замінити на маргарин доброї якості, але не на спред.

У миску всипати пшеничне борошно вищого сорту, цукор і сіль. Вершкове масло посікти ножем і викласти в ємність. До­дати сир і ретельно протерти все за допомогою виделки.

Додати 1 або 2 жовтки. Мож­на додати ціле куряче яйце, але білки піднімають низ тіста і на­дувають бульбашки під час ви­пікання.

Ще раз все вимішати, щоб вийшло однорідне тісто. Поміс­тити його у пакет, а пакет — у хо­лодильник на 30 хв або у моро­зилку на 15 хв.

Помити абрикоси і розділити на половинки. Нарізати скибоч­ками або залишити половинки цілими — за бажання.

Розстелити пекарський па­пір і розкачати на ньому тіс­то на круг. Присипати середи­ну кукурудзяним крохмалем і викласти абрикосову нарізку. Крохмаль має опинитися під на­різкою, тоді він загущатиме сік, що утворюватиметься. Приси­пати нарізку цукром. За бажан­ня можна додати трохи ваніль­ного цукру або меленої кориці.

Акуратно підібрати краї тіста, щоб вони злегка прикрили на­різку із абрикосів. Духовку ро­зігріти до 180°С і перенести па­пір на деко. Випікати галету із абрикосами близько 35 хв, до рум’яності. Стежити, щоб низ не підгорів.

Вийняти галету із духовки й остудити 15−20 хв. Потім приси­пати зверху цукровою пудрою і подавати із лимонадом, квасом, холодним чаєм або кавою.

Абрикосове повидло

2 кг абрикосів, 1 кг цукру.

Абрикоси вибирати стиглі, соковиті, без слідів зіпсованос­ті. Залежно від солодкості абри­косів кількість цукру можна змі­нити до смаку.

Абрикоси добре промити у проточній воді від забруднень. Вийняти кісточки і нарізати на кілька частин, щоб швидше зва­рилися. Дуже не подрібнюва­ти. Нарізані абрикоси виклас­ти у миску. Рясно засипати їх цукром. Потрясти, щоб цукор розподілився рівномірніше. За­лишити на кілька годин, щоб пустили сік. Найкраще залиши­ти на ніч, за цей час з’явиться багато соку.

Перекласти усю масу у ка­струлю для варіння і постави­ти на вогонь, довести до ки­піння. Помішувати, щоб цукор повністю розчинився. Варити абрикоси 15 хв, щоб вони стали м’якими.

Потім усе подрібнити на м’ясорубці або у стаціонарному блендері чи скористатися зану­рювальним. Повернути подріб­нену масу на вогонь і варити ще 10−15 хв. Якщо з’являтиметься піна, її необхідно зняти. Чим до­вше абрикоси варяться, тим густішим вийде повидло.

Абрикосове повидло розлити у простерилізовані баночки і за­крити прокип’яченими кришка­ми. Остудити і перенести у про­холодне місце для зберігання.

Повидло можна використо­вувати у пиріжки, начинку для пирогів або просто пригощати­ся із чаєм.